У 2018 році до Вишневсього бюро правової допомоги звернулася пані Тетяна з проханням про допомогу.
«У липні 2014 року, під час проведення антитерористичної операції в місті Донецьку, будинок, в якому я мешкала, був повністю зруйнований. Лихо сталося у зв’язку із влученням снаряду та пожежі, що виникла як наслідок. Дані обставини повністю змінили моє життя – позбавили житла, змусили переїхати в іншу область та отримати статус внутрішньо переміщеної особи», – розповіла жінка.
Фахівці Вишневсього місцевого центру з надання БВПД, дослідивши всі надані пані Тетяною документи та з’ясувавши обставини справи, прийняли рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Призначена адвокатка Валерія Нікушина після формування необхідної доказової бази підготувала позовну заяву про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті проведення антитерористичної операції.
Документи, що підтверджують факт та розмір завданої матеріальної шкоди:
- акт про пожежу;
- заява клієнтки до Голови Донецької ради про надання матеріальної допомоги на відновлення згорілих будинків;
- акт обстеження домоволодіння;
- заява клієнтки про захист майнових прав з повним переліком втраченого майна;
- письмові пояснення свідків;
- заява клієнтки до Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України з проханням надати роз’яснення та матеріальну допомогу житлом.
Пані Тетяна вдавалася і до позасудового способу врегулювання отримання компенсації за знищене майно, або забезпечення її житлом, зокрема, на ім’я Президента України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Департаменту житлово-комунального господарства.
Таким чином, позовні вимоги, які були враховані судом базувались на тому, що жінка не отримала від держави відшкодування за знищення її майна всупереч статі 19 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», статті 86 Кодексу цивільного захисту України, якими передбачено право на відшкодування шкоди та забезпечення житлом постраждалих внаслідок надзвичайних ситуацій.
Зобов’язання держави Україна стосовно поваги та захисту прав людини не зникають і в умовах збройних конфліктів та у випадках втрати контролю над частиною власної території.
Протягом 2018-2022 років адвокатка системи БВПД невпинно боролася за захист прав пані Тетяни.
«Цей шлях був довгим, однак ми з клієнткою не втрачали надії на відновлення справедливості. Результатом розгляду справи стало часткове задоволення Печерським районним судом міста Києва позову, внаслідок чого клієнтка отримала грошову компенсацію у розмірі 1 660 000,00 грн.», – вказала Валерія Нікушина.
В обгрунтування позовних вимог включались положення:
- статті першій Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
- статті 1166 ЦК України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом;
- Закону України «Про боротьбу з терроризмом» яким визначені підстави для відшкодування шкоди, завданої терористичним актом. Зазначений нормативно-правовий акт є спеціальним законом, у зв`язку з чим до вказаних правовідносин повинні застосовуватись положення Закону України «Про боротьбу з тероризмом».
Крім того, правова позиція Європейського суду з прав людини у подібних справах ґрунтується на ствердженні про абсолютну відповідальність держави, яка зобов`язана забезпечити в суспільстві мир і порядок. Такому обов`язку держави кореспондує право людини, яка знаходяться під юрисдикцією цієї держави, на особисту і майнову безпеку. Тому порушення громадського миру і порядку, створення загрози безпеці людей є для держави самостійними підставами відповідальності за заподіяну шкоду. Причому причиною настання шкоди можуть бути будь-які обставини: не тільки теракти, але і, наприклад, масові заворушення. Таким чином, для виникнення обов`язку держави з відшкодування шкоди не має значення, виходила насильницька дія від посадових осіб держави, або терористів, або невстановлених осіб.
Ця справа у Єдиному державному реєстрі судових рішень за номером №757/14349/18-ц.