Доручення № 518 від 21.05.2015 року
кримінальне провадження № 12014210010000952 від 08 квітня 2014 року
Адвокат Шевчук Валентин Олексійович.
Адвокат, що співпрацює з Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Тернопільській області домігся для свого клієнта виправдання по двох епізодах таємного викрадення майна.
Б. обвинувачувався в п’яти епізодах крадіжки, поєднаної з проникненням в житло чи інше володіння особи. (ч. 3 ст. 185 КК України, крадіжка – таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникнення до житла чи іншого володіння особи – тяжкий злочин, за який передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі строком на шість років).
Завдяки професійним діям адвоката Шевчука В. О. обвинуваченого Б. виправдано за двома інкримінованими йому епізодами крадіжки, інші три епізоди крадіжки перекваліфіковано на незаконне проникнення до житла (злочин невеликої тяжкості, покарання за який не передбачає позбавлення волі).
Так, виправдовуючи Б. за двома епізодами крадіжки суд відкинув цілий ряд доказів, поданих стороною обвинувачення як суперечливих, таких що не відповідають вимогам належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв’язку з іншими наявними доказами.
Обгрунтовуючи невірну кваліфікацію дій обвинуваченого суд в своєму вироку вказав, що злочин передбачений ч. 3 ст.185 КК України відноситься до категорії злочинів з матеріальним складом, тобто з об’єктивної сторони характеризується протиправним вилученням чужого майна, вартість якого визначається у визначеному законом порядку. Розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням відноситься до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. На підтвердження виду і розміру шкоди, завданої злочинами, стороною обвинувачення, потерпілими не надано суду належних та допустимих доказів вартості викраденого у потерпілих майна.
Зі змісту пред’явленого Б. обвинувачення вбачається, що він незаконно проник у приміщення квартир потерпілих. В ході судового розгляду вказана обставина, повністю доведена належними та допустимими доказами, дослідженими під час судового засідання.
Однак, оцінивши досліджені та перевірені під час судового розгляду допустимі докази в їх сукупності, суд вказав, що стороною обвинувачення не доведено вчинення крадіжки Б. конкретних речей, вартість яких, з врахуванням розміру податкової соціальної пільги, вказувала б на наявність в діях обвинуваченого складу злочину, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України.
Враховуючи це, вироком Тернопільського міськрайонного суду від 13 травня 2016 року Б. визнано невинуватим та виправдати по двох епізодах таємного викрадення майна, у зв’язку із недоведеністю його вини у вчиненні цих злочинів.
Одночасно Б. визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 162 КК України.
Вирок оскаржено стороною обвинувачення.