Три роки стосунків з Юрієм, два з яких у шлюбі, закінчилися для Олександри двома позовами до суду — про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
Влітку 2020 року Олександра переїхала на Кіровоградщину і почала будувати сімейні стосунки з Юрієм. Улітку 2021 року пара побралася, у них народилася донька.
Проте вже на початку 2022 року жінка повернулася до батьків на Чернігівщину, бо стосунки з чоловіком зіпсувалися: його затримали за вчинення кримінального правопорушення та засудили до 3 років позбавлення волі.
Повернувшись до батьків, Олександра хотіла зареєструвати доньку за адресою, де зареєстрована сама — у будинку батьків, проте оскільки відсутня згода батька дитини, зареєструвати дитину не вдалося.
Весь цей час дитину виховує та утримує вона сама, але забезпечити належний рівень життя донці не може, бо не працює, а доглядає за малолітньою дитиною.
Тому вважала, що батько дитини, який є здоровим та працездатним, зобов’язаний сплачувати аліменти.
Щоб розірвати шлюб, стягнути аліменти на дитину та отримати дозвіл на реєстрацію місця проживання дитини без згоди батька, Олександра звернулася до Талалаївського бюро правової допомоги.
Середньомісячний дохід жінки не перевищує розміру двох прожиткових мінімумів, тому вона має право на безоплатну вторинну правничу допомогу — допомогу із зверненням до суду. Представляти її інтереси у суді уповноважили юристку Аліну Кошку.
Юлія розповіла юристці, що не має бажання миритися з чоловіком, бо не бачить можливості створити з ним здорову та міцну родину, спірного майна з чоловіком не мають.
Юристка підготувала та подала до суду дві позовні заяви: про розірвання шлюбу з людиною, засудженою до позбавлення волі, і про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Свої позовні вимоги вона аргументувала нормами українського законодавства, зокрема Сімейного кодексу України та Цивільного процесуального кодексу України.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 109 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.2 ст. 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Отож, обидві позовні заяви суд задовольнив повністю. Були прийняті рішення про розірвання шлюбу і повернення дошлюбного прізвища Олександрі та про стягнення аліментів на користь неповнолітньої дитини у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів Юрія щомісячно.
Крім цього, юристці Аліні Кошці вдалося у досудовому порядку врегулювати спір між колишнім подружжям щодо реєстрації місця проживання дитини за адресою матері — батько дитини надав свою згоду.
Ці справи в Єдиному державному реєстрі судових рішень: № 747/171/23 та 747/170/23.