назад

Які права в умовах воєнного стану мають засуджені особи та особи, взяті під варту

Про те, як держава дбає про безпеку осіб, які перебувають у місяцях позбавлення волі, та про основні права й гарантії таких людей в умовах воєнного стану розповідає заступниця директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Хмельницькій області Ольга Чорна.

Евакуація до безпечних місць

Евакуація засуджених та осіб, взятих під варту, з однієї установи виконання покарань до іншої здійснюється відповідно до Порядку проведення обов’язкової евакуації окремих категорій населення у разі введення правового режиму воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2018 р. № 934.

Порядком передбачено евакуацію з місцевостей, наближених до районів, де ведуться бойові дії, до установ для попереднього ув’язнення та виконання покарань з відповідним режимом утримання, які розташовані в безпечній місцевості.

При цьому адміністрації установ для попереднього ув’язнення та виконання покарань, які розташовані в місцевостях, наближених до районів, де ведуться бойові дії:

  • здійснюють збір, облік та передачу підрозділам конвоювання засуджених та осіб, взятих під варту;
  • уточнюють дані про спеціальний (додатково обладнаний) залізничний (автомобільний) транспорт, строк його подачі, маршрути і порядок руху, організовують у разі потреби взаємодію з підрозділом ПАТ «Укрзалізниця»;
  • уточнюють чисельність засуджених та осіб, взятих під варту, порядок їх розміщення у спеціальному (додатково обладнаному) залізничному (автомобільному) транспорті;
  • здійснюють посадку засуджених та осіб, взятих під варту, на спеціальний (додатково обладнаний) залізничний (автомобільний) транспорт;
  • інформують про хід здійснення заходів евакуації відповідне військове командування та місцеву держадміністрацію (військову адміністрацію в разі її утворення), а також за підпорядкованістю комісії з питань евакуації, утворені в територіальних (міжрегіональних, регіональних) органах Мін’юсту, Національної поліції, Служби правопорядку, ізоляторах тимчасового тримання СБУ;
  • організовують надання медичної допомоги засудженим та особам, взятим під варту, їх матеріально-побутове забезпечення, громадську безпеку і порядок.

Безпека засуджених під час повітряної тривоги

Під час сигналу тривоги та при безпосередній загрозі засуджені особи та особи, взяті під варту, повинні перебувати в безпечному місці (укритті). Укриття в установах виконання покарань необхідно забезпечити місцями для сидіння, вони повинні обігріватися та містити запаси питної води.

Ще одна вимога, встановлена, до установ виконання покарань, – світломаскування у нічний час із одночасним патрулюванням прилеглих територій.

Звільнення з-під варти для проходження військової служби

Відповідно до статті 616 Кримінального процесуального кодексу України особам, що підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення та стосовно яких обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, отримали можливість звернутися до прокурора із заявою про скасування такого запобіжного заходу для подальшого призову на військову службу під час мобілізації. Зазначимо, що такого права не мають особи, які підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених низкою статей, це, зокрема, умисне вбивство, зґвалтування, незаконне позбавлення волі або викрадення людини тощо.

Прокурор розглядає клопотання, оцінює відповідні ризики та може звернутися з клопотанням про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до слідчого судді. Відтак слідчий суддя або суд невідкладно розглядає клопотання прокурора і виносить рішення щодо запобіжного заходу.

Підозрюваний, обвинувачений, стосовно якого скасовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, має невідкладно, але не пізніше 48 годин з моменту оголошення ухвали про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з’явитися до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації.

У разі нез’явлення такої особи у зазначений в абзаці першому цієї частини строк до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації, а також у разі отримання такою особою відмови територіального центру комплектування та соціальної підтримки у проходженні військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період територіальний центр комплектування та соціальної підтримки невідкладно, але не пізніше 24 годин, інформує про такі обставини прокурора. Прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин, подає клопотання про обрання стосовно особи, зазначеної у цій частині, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Безпека після звільнення

За інформацією Мін’юсту, для більш безпечного проходження блок-постів звільненими засудженими за рішенням департаменту до довідки про звільнення додається контактний телефон установи для підтвердження такої інформації, якщо виникне потреба.

Крім того, окремі громадські організації надають допомогу звільненим особам щодо супроводу, переїзду, забезпечення тимчасового притулку особам, які не мають можливості дістатися додому або не мають власного дому, тощо.

Право на отримання актуальної інформації

Важливими є об’єктивне інформування засуджених про оперативну ситуацію в країні, підтримка контактів із рідними, а також доведення до засуджених умов та порядку можливого вступу до сил національного спротиву після звільнення з установи виконання покарань.

З огляду на це керівництво установ повинно докладати зусиль, щоб навіть у воєнний час засуджені мали змогу підтримувати зв’язки з родичами  та отримувати актуальну інформацію з офіційних джерел.

Право на психологічну підтримку

Засудженим повинна надаватися необхідна психологічна підтримка та за потреби необхідні заспокійливі ліки. Адже особи, що відбувають покарання в місцях позбавлення волі, можуть зазнавати негативних психологічних переживань через отримання інформації про втрати у своїх містах, серед їхніх близьких та знайомих.

Щоб допомогти засудженим переживати втрати та поліпшити їхній психологічний стан, адміністрації установ можуть запрошувати представників релігійних та громадських організацій.

Гуманітарна допомога

В умовах воєнного часу в установах виконання покарань можуть виникати проблеми із матеріально-побутовим та медичним забезпеченням.

Щоб розвʼязати ці проблеми, національні органи вживають заходів із отримання міжнародної технічної допомоги. Для отримання гуманітарної допомоги, зокрема продуктів харчування ліків та предметів першої необхідності, налагоджується співпраця із міжнародними організаціями, національними та місцевими благодійними, громадськими, релігійними організаціями та органами місцевої влади.

Медичне обслуговування засуджених

Згідно з Постановою КМУ від 19.03.2022 №320 на період воєнного стану медичне обслуговування здійснюються відповідно до глави 13 Кримінально-виконавчого кодексу України. Тобто змін у порядку медичного обслуговування засуджених не було.

У закладах охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби надаються медична допомога при невідкладних станах, первинна медична допомога, вторинна (спеціалізована) та паліативна допомога, медична реабілітація, здійснюється санітарно-епідеміологічний нагляд, проводяться санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи, організовується цілодобове чергування медичних працівників, забезпечення засуджених лікарськими засобами, медичними виробами, технічними та іншими засобами реабілітації, проводиться реабілітація та лікування після захворювань і травм.

Медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота організовуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров’я. Для цього при установах створюються та функціонують медичні частини.

Право на безоплатну правову допомогу

Нагадаємо також, що засуджені особи мають право на отримання всіх видів правових послуг, вони можуть звертатись для отримання безоплатної вторинної правової допомоги з будь-якого питання, зокрема щодо:
  • здійснення захисту/представництва інтересів в рамках кримінального провадження (незалежно від процесуального статусу);
  • представництва в цивільних справах (визнання права власності на спадкове майно, розірвання шлюбу тощо);
  • представництва в адміністративних справах (оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб органів державної влади, у тому числі і адміністрації установи виконання покарань);
  • представництва інтересів засуджених у справах, пов’язаних із відбуванням покарання (умовно-дострокове звільнення, заміна невідбутої частини покарання більш м’яким тощо);
  • складання документів процесуального характеру ( апеляційних та касаційних скарг, заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставинами тощо).
Цей перелік не є вичерпним та перераховує найбільш розповсюджені питання, з якими звертаються засудженні особи до центрів з надання БВПД.

Як засудженому отримати послуги захисту або представництва у суді

  • Написати заяву про надання БВПД.
  • Передати заяву адміністрації установи виконання покарань, яка разом із супровідним листом скерує її до відповідного центру з надання БВПД.
  • Протягом 10 днів центр з надання БВПД розгляне заяву та прийме рішення про надання або відмову в наданні БВПД.
  • Призначений адвокат/уповноважений юрист упродовж 5 днів з моменту призначення проведе перше конфіденційне побачення з засудженим для надання правової допомоги.