Оксана до свого повноліття мешкала на Донеччині, з 2014 по 2020 рік — в тимчасово окупованому населеному пункті. Проте їй вдалося самостійно виїхати на підконтрольну Україні територію та оселитися на Черкащині.
У вересні 2020 року дівчина отримала статус внутрішньо переміщеної особи та відповідну довідку.
Згодом вона звернулася до Державної міграційної служби з заявою про отримання паспорта громадянки України, оскільки не одержала його вчасно, бо мешкала на тимчасово окупованій території. Проте їй відмовили, аргументуючи відсутністю повного переліку документів, за якими можна було б ідентифікувати її особу.
Протягом трьох років дівчина намагалася встановити зв’язок з рідними, щоб ті засвідчили її особу в Державній міграційній службі, однак не змогла цього зробити.
У травні 2023 року Оксана звернулася до Уманського бюро правової допомоги.
Оскільки вона як внутрішньо переміщена особа має право на безоплатну вторинну правничу допомогу, представляти її інтереси призначили адвоката Ігоря Слободянюка, що співпрацює з системою БПД.
Узгодивши з клієнткою правову позицію, адвокат підготував та подав до суду заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, для видачі документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України. До заяви Ігор Слободянюк додав копію свідоцтва про народження дівчини та дублікат картки фізичної особи — платника податків.
Суд врахував надані докази і покази свідків на підтвердження особи Оксани та задовольнив заяву, встановивши факт, що дівчина — уродженка міста Сніжне Донецької області, для видачі паспорта громадянки України.
Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: № 705/2664/23