назад

З дитиною живе на соцвиплати: зменшили матері розмір аліментів на другу дитину

У 2019 році Ірина розлучилася, спільна донька залишилася жити з нею. У січні 2020 року суд прийняв рішення про стягнення з батька аліментів на утримання доньки. Ірина навіть не отримала цього рішення суду, оскільки була впевнена, що колишній чоловік і так буде матеріально підтримувати дитину.

Проте пізніше десятирічна дівчинка попросилася трохи пожити з батьком. Все тому, що Ірина народила другу дитину, а дівчинка не бажала ділити маму з молодшою сестричкою. Ірина не заперечувала. 

Вони стали жити окремо, але родинний зв’язок не втрачався: Ірина піклувалась про доньку, проводила з нею час, брала активну участь в її утриманні, купувала одяг, особисті речі, оплачувала танцювальний гурток, поїздки на екскурсії під час навчання.

Навесні 2023 року колишній чоловік без жодних пояснень почав обмежувати спілкування Ірини з донькою, налаштовував її проти матері. 

Розуміючи слабкість психоемоційного стану доньки в силу її віку та обставин, що склались, Ірина вирішила певний час не наполягати на зустрічах та почекати. Сподівалась, все владнається та колишній чоловік змінить своє ставлення до їхнього спілкування.

Донька фактично стала заручником неприязних відносин між батьками.

З часом жінка дізналася про блокування свого карткового рахунку і не змогла отримати державну допомогу, призначену малозабезпеченій сім’ї.

Як виявилось, у липні 2023 року колишній чоловік, без жодного попередження про свій намір, звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з матері аліментів на доньку. Потім звернувся до органів виконавчої служби, щоб стягувати аліменти примусово.

Ірина не знала про те, що повинна матеріально підтримувати доньку вже не добровільно, а офіційно. Виникла заборгованість зі сплати аліментів, через що арештували рахунок.

Через скрутне матеріальне становище жінка не може своєчасно сплачувати аліменти у розмірі, визначеному судовим наказом. Вона шукає роботу, але з трирічною дитиною це непросте завдання, тож поки на обліку в центрі зайнятості.

За порадою державного виконавця Ірина звернулася до системи БПД — Білоцерківського бюро правничої допомоги, щоб спробувати зменшити розмір аліментів.

Оскільки середньомісячний дохід жінки не перевищує розміру двох прожиткових мінімумів, вона має право на безоплатну допомогу зі зверненням до суду.

Представляти її інтереси у суді доручили юристці Юлії Ненько.

Вона підготувала та подала до суду позовну заяву про зменшення розміру аліментів, яку аргументувала нормами чинного законодавства та доказами про суттєве погіршення матеріального стану клієнтки.

В свою чергу, суд, взявши до уваги надані докази, підтвердив суттєве погіршення матеріального стану Ірини, що унеможливлює сплату аліментів у присудженому розмірі, та зменшив розмір аліментів з 1/4 частини до 1/6 частини усіх видів доходів щомісячно.

«Ірина мене вразила своєю життєвою історією. Кожен із батьків має обов’язок утримувати спільних дітей, однак такий обов’язок повинен бути справедливим»,  — коментує Юлія Ненько.

Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: № 375/12530/23.

Довідково. Ст. 192 Сімейного кодексу України встановлює, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.