назад

Завдяки фахівцю Володимирецького бюро відновлено виплату пенсії за віком внутрішньо переміщеній особі

В ситуації, коли людина лишається без даху над головою та засобів для існування, як це трапилося із багатьма внутрішньо переміщеними особами, держава має забезпечити їй дієвий соціальний та правовий захист. Але що робити тоді, коли органи державної влади, які мали б це робити, відмовляють людині у допомозі? Ця історія про те, як фахівець Сарненського МЦ захистив права внутрішньо переміщеної особи та відстояв гарантоване державою право на пенсійне забезпечення.

Клієнтка звернулась до Володимирецького бюро правової допомоги для визнання протиправними дій Володимирецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області.

Пані Віра розповіла, що вона є пенсіонером і отримує пенсію за віком. У зв’язку з проведенням бойових дій та антитерористичної операції в м. Луганськ вона була вимушена покинути своє постійне місце проживання та переїхати до Володимирецького району Рівненської області, де стала на облік як внутрішньо переміщена особа. Також клієнтка зазначила, що вона з 01.09.2013 по 17.01.2018 перебувала у м. Барселона (Іспанія) у свого сина. З 04.07.2014 до 22.01.2018 виплату пенсії їй було припинено.

На її заяву від 24.01.2018 щодо поновлення виплати пенсії з 16.06.2014, Володимирецьке об’єднане управління ПФУ Рівненської області надало відповідь із відмовою у поновленні пенсійних виплат з липня 2014 року і роз’яснення права особисто звернутися до комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам при Володимирецькій районній державній адміністрації для повторного розгляду. Впродовж серпня-вересня 2018р. пані Віра зверталась до Володимирецької РДА, Департаменту соціального захисту населення Рівненської ОДА та Головного управління ПФУ в Рівненській області зі зверненнями щодо вирішення питання про поновлення виплати її пенсії з липня 2014 року до січня 2018 року, проте отримувала відмови у поновленні пенсійних виплат.

Вважаючи протиправною відмову у поновленні виплати пенсії з 01 липня 2014 року по 22.01.2018, клієнтка мала намір звернутись до суду з позовом.

Здійснювати складення процесуальних документів наказом Сарненського місцевого центру з надання БВПД доручено працівнику системи БПД — Ларисі Оштук.

Дії працівника системи БПД:

Складення адміністративної позовної заяви про визнання дій протиправними та зобов’язання до вчинення дій.

Результат:

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду адміністративний позов задоволено та зобов’язано Володимирецьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області відновити виплату пані Вірі призначеної пенсії за віком з 01.07.2014 по 21.01.2018.

Довідково:

Конституційний Суд України у рішенні від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 зауважив, що виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов’язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов’язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.

Згідно з ч.1, 3 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV (далі – Закон №1058-IV) загальнообов’язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами, зокрема, рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат.

Частиною 3 ст.4 Закону № 1058-IV встановлено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.

Пунктом 1 ч.1 ст.8 Закону №1058-IV передбачено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим законом та досягли встановленого цим законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Вказаною нормою визначені необхідні передумови для призначення пенсії. При цьому, вимога обов’язкового проживання на території України для призначення пенсії не встановлена.

Відповідно до положень ст.33 Конституції України, ст.2 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” від 11 грудня 2003 року №1382-IV (далі – Закон №1382-IV) громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Закон України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” від 20 жовтня 2014 року №1706-VII (далі – Закон №1706-VII) відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Згідно з ч.1 ст.49 Закону №1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Наведений перелік підстав для припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, прямо передбачених законом.

Згідно з приписами ч.1, 2 ст.46 Закону №1058-IV нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Відповідно до частини 2 статті 49 Закону №1058-IV поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з’ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.