назад

Завдяки професійним діям адвоката захищено право власності Клієнта на транспортний засіб

На початку січня 2016 року, в вечірню пору, в одному із сіл Луцького району працівниками поліції було зупинено автомобіль під керуванням сина Клієнтки. При перевірці документів було виявлено, що номерні знаки не належать даному автомобілю, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу має ознаки підробки і в базі даних відсутнє.

В подальшому, належний Клієнтці автомобіль був вилучений працівниками поліції та поміщений на штрафмайданчик.

Наступного дня відомості по даному факту були внесені до ЄРДР та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України.

05.01.2016 року автомобіль був визнаний як речовий доказ у вказаному кримінальному провадженні. Через 3 місяці після цих подій, на початок березня 2016 року жодного остаточного рішення у вказаному кримінальному провадженні слідчим не було прийнято, а підозра нікому не вручена. При цьому, у даному кримінальному провадженні Клієнтка має процесуальний статус свідка.

Постановою заступника начальника СВ Луцького РВП Луцького відділення поліції ГУНП у Волинській області відмовлено у задоволенні клопотання Клієнтки про повернення їй на зберігання автомобіля, який був затриманий працівниками поліції.

Адвокату Руслані Ткачук видане доручення за № 51/54-16 від 11.03.2016 для здійснення представництва інтересів Клієнтки як свідка у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №12016030130000005 від 04.01.2016 за ч.1 ст.358 КК України

Адвокат обрала правильну правову позицію, узгоджену з Клієнткою, яка полягала у тому, що бездіяльність слідчого у даному кримінальному провадженні призвела до позбавлення Клієнтки права власності на транспортний засіб.

За таких обставин, адвокатом Русланою Ткачук було прийнято рішення про підготовку в інтересах Клієнтки скарги на бездіяльність слідчого, в порядку передбаченому ст.303 КПК України, та звернення із нею до слідчого судді Луцького міськрайонного суду.

В обґрунтування цієї скарги адвокат Руслана Ткачук вказувала на те, що Клієнтка є добросовісним набувачем вилученого автомобіля, оскільки придбала транспортний засіб, сплативши за нього кошти у сумі 60000 гривень, про що свідчить розписка, яка наявна у матеріалах кримінального провадження. Крім цього, адвокат покликалася на норму ч.1 ст.16 КПК України, відповідно до якої позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Крім цього, вказувала на те, що у даному кримінальному провадженні підозра нікому не оголошена, немає жодного судового рішення про арешт належного Клієнтці автомобіля, а тому він, відповідно до вимог ч.3 ст.169, ч.5 ст.171, ч.3 ст.173 КПК України, повинен бути повернутий.

Вказані доводи адвоката Руслани Ткачук були прийняті до уваги судом, який ухвалою від 23.03.2016 її скаргу задовольнив та зобов’язав слідчого повернути їй автомобіль на відповідальне зберігання без оплати вартості послуг штрафмайданчика.