До Тячівського бюро правової допомоги звернувся пан Іван, особа з інвалідністю з дитинства 3-ї групи, для представництва інтересів у справі про визнання батьківства.
Чоловік повідомив, що у 2020 році він познайомився і почав зустрічатися з Лідією, із якою з 2021 року вони почали проживати однією сім’єю та вести спільне господарство без реєстрації шлюбу у будинку його матері. У жовтні цього ж року в них народився син Роман, якого з полового будинку мати не забирала, а забрав дитину пан Іван самостійно разом зі своєю матір’ю. Через його відсутність на час реєстрації народження дитини та неподання ним відповідної заяви, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень було вчинено за прізвищем та громадянством матері, а ім’я та по-батькові батька записані за вказівкою матері. Крім цього, пан Іван повідомив, що дитина проживає з ним та знаходиться на його повному утриманні та вихованні. А місце перебування позивачки на даний час йому невідоме.
Пан Іван хоче захистити своє право, як батька, брати участь в його вихованні він на разі у повній мірі не може, оскільки в актовому записі про народження сина він не записаний як батько. Жінка на зв’язок не виходить, через що він змушений звертатися до суду з позовом про визнання його батьківства.
Хустський місцевий центр з надання БВПД доручив представляти інтереси адвокату Сивоненко Олені Володимирівній, яка зустрілася з клієнтом, вивчила всі наданій їй матеріали та склала відповідну заяву про визнання батьківства.
Тячівський районний суд заяву задовольнив позов повністю.
Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: №307/2031/22