назад

Звільнення від відбування покарання

До Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Вінницькій області звернулась громадянка О. щодо представництва її інтересів в суді адвокатом.

Регіональним центром з надання БВПД було призначено адвоката Гайдамаку Світлану для захисту законних інтересів громадянки О. та до Вінницького міського суду Вінницької області було направлено клопотання засудженої громадянки О. щодо звільнення її від відбування покарання.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що громадянка О. засуджена вироком Вінницького міського суду Вінницької області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, але ухвалою суду громадянку О. звільнено від відбування покарання на підставі ст. 83 КК до досягнення дитиною громадянки О. трирічного віку. Відповідно до положень ч. 4 ст. 83 КК після досягнення дитиною 3-річного віку або в разі її смерті суд в залежності від поведінки засудженої може звільнити її від покарання або замінити його більш м’яким покаранням чи направити засуджену для відбування покарання, призначеного за вироком та повністю або частково зарахувати у строк відбування покарання час, протягом якого засуджена не відбувала покарання.

Прокурор вважає, що правові підстави для задоволення клопотання засудженої відсутні, оскільки громадянка О. раніше неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності.

Суд вважає за доцільне зауважити, що метою покарання згідно з приписами ч. 2 ст. 50 КК є не тільки кара, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Також суд врахував, що захисником засудженої Гайдамакою Світланою на підтвердження виправлення та сумлінної поведінки громадянки О. надано суду ряд позитивних характеристик, зокрема з місця роботи та проживання. Також стороною захисту долучено до матеріалів справи відповідь головного лікаря на адвокатський запит, згідно з якою громадянка О. та двоє її малолітніх дітей перебувають на обліку у сімейного лікаря, медичні рекомендації виконує в повному обсязі, при необхідності вчасно звертається за медичною допомогою.

Керуючись ст. 371, 539 КПК, суд ухвалив задовольнити клопотання та звільнити громадянку О. від відбування покарання та з-під варти із зали суду.