З початку року до системи безоплатної правничої допомоги звернулось понад 320 представників ромської нацменшини. З них близько 35 осіб потребували вторинної правничої допомоги — складення документів процесуального характеру, представництва інтересів в судах.
Найчастіше до системи БПД для вирішення свої правових питань звертаються роми віком 31-50 років. По всіх вікових категоріях жінки звертаються майже вдвічі частіше за чоловіків.
«Представники ромської нацменшини часто звертаються до системи БПД з питань оформлення документів, перетин кордону, укладення та розірвання шлюбу, стягнення та утримання аліментів, позбавлення батьківських прав та встановлення фактів, що мають юридичне значення. Однак найбільшою проблемою є відсутність правовстановлюючих документів», — розповідає заступник начальника Самбірського відділу надання безоплатної правової допомоги Леся Сушко.
Для того щоб ефективно захищати права ромів наші фахівці взаємодіють з активістами громадських та правозахисних організацій, які опікуються проблемами ромських громад. Наші фахівці проводять спільні виїзди та прийоми у місцях компактного поселення (таборах) ромів. Організовують правопросвітницькі заходи й поширюють інформаційні матеріали про систему БПД рідною мовою національної меншини.
З початку 2023 року фахівці системи БПД провели 35 правопросвітницьких заходів для осіб ромської нацменшини, які відвідали близько 500 людей. Під час таких заходів працівники інформують ромів про послуги системи БПД та обговорюють ефективні способи вирішення правових проблем.
Найбільше звернень від представників ромської нацменшини — у Закарпатській, Львівській, Дніпропетровській та Сумській областях.
Приклади допомоги
Лілія — представниця ромської національності. У жінки двоє дорослих дітей та двоє неповнолітніх. Старші живуть у Німеччині вже декілька років, а молодші разом з нею в Україні.
Лілія хвилюється за моральний та психологічний стан молодших дітей через війну, тож хоче відвезти їх в Німеччину. Але жінка не може тривалий час перебувати закордоном, оскільки доглядає хвору матір.
Аби дізнатись, як правильно перетнути кордон та чи може вона залишити дітей разом з повнолітніми рідним братом та сестрою в Німеччині, жінка звернулась до системи безоплатної правничої допомоги.
Отримати консультацію юриста системи БПД може кожна людина, незалежно від соціального статусу, расової, етнічної приналежності чи інших ознак.
Консультувала Лілію помічниця юриста Самбірського відділу Анастасії Касій.
Фахівчиня підготувала письмову консультацію, в якій відповіла жінці на її питання.
«Після того, як Лілія з її дітьми прибудуть в Німеччину, служба розміщення повідомляє про це відомство у справах молоді. Відомство у справах молоді спілкується з неповнолітніми і їхніми повнолітніми родичами та перевіряє, чи можуть неповнолітні там перебувати. Крім того, відомство у справах молоді вирішує питання призначення опікуна. Відомство у справах молоді на співбесіді забезпечує перекладача. Однак, аби з’ясувати точно, чи можливо залишити неповнолітніх дітей з повнолітніми, необхідно, щоб старші діти пішли в консульство та запитали про це», — розповідає Анастасія Касій.
Особі ромської національності допомогли розлучитися
Аліна та Сергій представники ромської нацменшини. Вони були одружені 27 років, мають семеро дітей, четверо з яких — малолітні.
«Спочатку в сім’ї не виникало жодних проблем, однак згодом Сергій почав зловживати наркотичними речовинами. Через це у нас з’явились непорозуміння, почастішали сварки та зникла взаємоповага. Ми вирішили жити окремо й так триває уже декілька років», — розповідає Аліна.
Жінка розуміла, що далі так тривати не може й тому вирішила розлучитись. Від знайомих дізналась про систему безоплатної правничої допомоги, тож звернулась до Бориславського бюро правової допомоги.
Оскільки дохід Аліни не перевищує двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, вона має право на вторинну правничу допомогу. Доручили цю справу завідувачці бюро Галині Ляхович. Фахівчиня вивчила справу склала заяву про розірвання шлюбу.
Суд задовольнив позов жінки та розірвав шлюб Аліни та Сергія.
Розстрочити на три роки сплату 41 тис. грн штрафу
Лука є особою з інвалідністю та належить до ромської нацменшини. Восени 2022 року суд визнав його винним у вчиненні адміністративного правопорушення — повторному керуванні транспортним без посвідчення водія (ч. 5 ст. 126 КУпАП).
Луку оштрафували на майже 41 тис. грн, заборонили водити авто 5 років та вилучили машину.
Для чоловіка одномоментна сплата такої суми штрафу була неможлива, тож по допомогу він звернувся до Хустського бюро правничої допомоги.
Оскільки пан Лука є особою з інвалідністю та отримує пенсію чи допомогу, що призначається замість пенсії, яка не перевищує двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, він має право на безоплатне представництво своїх інтересів у суді.
Йому призначили адвоката, який співпрацює з системою безоплатної правничої допомоги, Микиту Кузнєцова.
Адвокат звернувся до суду із заявою про розстрочку виконання рішення суду, в якій просив суд розстрочити сплату штрафу строком на 36 місяців.
Суд позов задовольнив. Тепер Лука зможе сплачувати штраф частинами.
