назад

Адвокат домігся поновлення на роботі вчительки та компенсації за завдану їй наклепом моральну шкоду

shkola-e1470909429782Вчительку початкових класів було звільнено з роботи за зауваження учневі, що під час уроку не можна користуватися мобільним телефоном. Після звільнення вона звернулася за правовою допомогою до Буського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Під час з’ясування обставин вчителька розповіла, що має 33 роки педагогічного стажу, вищу освіту, користується авторитетом серед батьків дітей. В 2013 році її незаконно скорочували з посади вчителя групи продовженого дня. Після втручання адвоката Міністерства освіти, вона була поновлена на роботі. На протязі останніх двох років позивачка не отримувала догани.

За словами вчительки, директор школи на неї постійно здійснює психологічний тиск, залякує, приходить на уроки без попередження, принижує її при колегах по роботі і дітях. Після ситуації на уроці з учнем, коли вона в дитини забрала мобільний, бо учень зривав урок, директор зробила на неї наклеп про те, що вона побила мобільний телефон.

Відповідно до акту, складеному в школі, зазначається: «Вчителька силою забрала телефон в учня та вдарила ним хлопця по носі, потім стукнула телефон об стіл. Від удару його верхнє скло тріснуло. Учень розплакався і отримав психологічну травму».

Однак вчителька зазначає, що жодна з осіб, підписаних в акті не була присутньою під час уроку і викладати вищевикладені твердження у ствердній формі навіть не зазначаючи, з чиїх слів вони прийшли до вказаних висновків є як мінімум некоректно та відзначає, що єдиною правдою з даного акту є те, що вона від учня дійсно забрала телефон, щоб навести порядок. Проте телефоном не вдаряла його по носі і не била по парті.

Вона розповіла, що лише забрала мобільник, зробила йому зауваження про недопустимість під час уроку використовувати мобільний телефон та повернула йому телефон. Стосовно психологічної травми, то лише зробила зауваження, забравши телефон і на протязі кількох хвилин повернула даний телефон учню.

Жінка вважає, що при складанні згаданого акту слід було використати усне опитування дітей, які вже повністю можуть оцінювати події, які відбулися між вчителем та учнем. В той же час акт було складено особами, яких не було в класі під час так званого інциденту. А пояснення відібрано лише від мами учня.

Також учителька зазначає, що в неї склалися неприязні стосунки з директором школи через її висловлювання, щодо неправомірних, на її думку, дій директора школи. При цьому директор школи перебуває в дружніх відносинах з мамою учня.

Адвокат Олег Крет, що отримав доручення Буського місцевого центру, погодився із зауваженнями вчительки та підготував позовну заяву до суду.
У позовній заяві адвокат зазначив, що жінка не порушила основні моральні норми суспільства і не могла дискредитувати свої службово-виховні та посадові повноваження, позаяк не вчинила аморальний проступок, не сумісний з продовженням перебування на посаді, і вважає, що її незаконне звільнення вчинене фактично за наклепом та з використанням неправдивої, недостовірної та неперевіреної інформації, що завдає значних душевних страждань та переживань, тому просить суд стягнути 3000 грн. завданої моральної шкоди, поновити вчительку на роботі та стягнути з відділу освіти середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Звільнення працівника, який виконує виховні функції та який вчинив аморальний проступок, допускається за наявності двох умов: аморальний проступок, що повинен бути підтверджений фактами; вчинення проступку несумісне з продовженням роботи, що має виховну функцію.
Таке звільнення допускається за вчинення аморального проступку як при виконанні трудових обов’язків, так і не пов’язаного з ними (вчинення такого проступку в громадських місцях або в побуті).

Визначення поняття аморального проступку у законодавстві України відсутнє. Таке на думку суду є оціночним поняттям, а відтак потребує належної оцінки та дослідження фактів, які стверджують вчинення аморального проступку працівником та несумісність такого проступку з продовженням роботи.

Судом встановлено, що звільнення жінки з посади вчителя проведено лише внаслідок загальної оцінки поведінки позивачки, не підтвердженої конкретними фактами.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ст.ст.10,60 ЦПК України).

При цьому доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко і відеозаписів, висновків експертів (ст. 57 ЦПК України).

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного суду України, аморальним проступком є винне діяння, що суперечить загальноприйнятим нормам і правилам, порушує моральні устої суспільства, моральні цінності, які склалися в суспільстві, і суперечить змісту трудової функції, тим самим дискредитуючи службово-виховні, посадові повноваження відповідного кола осіб. Так, аморальним проступком слід вважати появу в громадських місцях у нетверезому стані, нецензурну лайку, бійку, поведінку, що принижує людську гідність тощо.

У разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про його поновлення на роботі орган, який розглядає спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу (ч.1ст.235 КЗпП України).

Середній заробіток працівника визначається за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України (ст. 27 Закону України «Про оплату праці»).

за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов’язок по відшкодуванню моральної немайнової шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган, незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої незалежності (ст.237-1 КЗпПУ).

Враховуючи роз’яснення Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної шкоди визначається в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров’я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації.

В результаті, опитавши свідків, розглянувши всебічно дану справу, суд вирішив позовні вимоги вчительки задоволити частково: моральна шкода підлягає стягненню у розмірі 2000 грн.

Нагадаємо, за детальною інформацією з питань отримання правової допомоги звертайтесь у Буський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:

м. Буськ, вул.Петрушевича, 8; тел.: (264) 2-11-12.

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Львівській області

Адреса: м. Львів, вул. Валова, 31, 4 поверх; тел./факс: (032)236-74-95.

Всеукраїнська гаряча лінія правової допомоги 0-800-213-103 (цілодобово та безкоштовно зі стаціонарних і мобільних телефонів у межах України).