До Охтирського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернувся громадянин «С», який проживає у м. Охтирка Сумської області. (Згідно до пункту 1 частини 1 статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» перебуває під юрисдикцією України як така особа середньомісячний дохід якої не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп (дізнався про роботу центру від знайомих). Клієнта центру турбувало питання щодо визнання права власності на самочинно збудований житловий будинок з господарською будівлею.
Він пояснив, що рішенням виконавчого комітету Охтирської міської ради в 1996 році йому було виділено земельну ділянку площею 0,1000 га в м. Охтирка для індивідуального житлового будівництва. Державний акт на дану земельну ділянку оформив в 2001 році.
У 1996 році громадянин «С» звернувся до Охтирської міської ради за дозволом на будівництво житлового будинку з господарськими будівлями, отримав будівельний паспорт на будівництво житлового будинку та дозвіл на виконання будівельних робіт. У цьому ж році він приступив до будівництва та побудував мансардний житловий будинок з прибудовами.
Відповідно до обов’язків, які зазначені в будівельному паспорті будівництво повинно було бути закінченим не пізніше 3-х років, починаючи з дня отримання будівельного паспорту, чи продовжити термін дії дозволу на початок виконання будівельних робіт на завершення будівництва в начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю відділу архітектури та містобудування Охтирської міської ради. Однак він не продовжив термін дії дозволу на виконання будівельних робіт по завершенню будівництва житлового будинку. Після завершення будівництва клієнт звернувся із заявою до Інспекції ДАБК у Сумській області щодо прийняття в експлуатацію самочинно побудованого будинку та отримав відповідь, що відсутні правові підстави для прийняття в експлуатацію самочинно збудованих об’єктів. У квітні цього року з аналогічним проханням він звернувся до Охтирської міської ради і також отримав негативну відповідь.
Заслухавши пояснення клієнта та вивчивши питання по суті, керівництвом Охтирського МЦ з надання БВПД, було прийнято рішення про призначення громадянину «С» для надання правової допомоги адвоката Лідію Єфіменко (доручення № 000106 від 29.05.2017 р.). Так як, ч. 2,3 статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Крім того, відповідно до частини другої статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію об’єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об’єкт проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законом порядку.
За змістом статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Отже, до початку реалізації права на забудову конкретної земельної ділянки особа зобов’язана у встановленому порядку набути право власності або користування на цю земельну ділянку.
Особа, яка здійснила самочинне будівництво об’єкта на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, не може набути право власності на нього в порядку статті 331 Цивільного кодексу України.
Правовідносини, що виникають з приводу самочинного будівництва, тобто у випадках, коли вимоги закону при створенні нової речі (самочинному будівництві) були порушені, врегульовано статтею 376 Цивільного кодексу України. Тобто відповідно до якої, самочинне будівництво визначається через сукупність ознак, що виступають умовами або підставами, за наявності яких об’єкт нерухомості вважається самочинним, а саме, якщо: 1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; 2) об’єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; 3) об’єкт нерухомості збудований з істотним порушенням будівельних норм і правил.
Власником або землекористувачем земельної ділянки право на її забудову (будівництво) реалізується за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та видом відповідно до містобудівних умов і обмежень, встановлених законодавством.
Відповідно до статті 375 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.
Частиною 5 статті 376 Цивільного кодексу України передбачено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Отже, підводячи підсумок вищесказаному клієнту роз’яснено, що питання про визнання права власності на самочинно збудований житловий будинок з господарською будівлею можливо вирішити в судовому порядку. Досконально вивчивши надані документи, адвокатом складено позовну заяву та представлено інтереси клієнта в Охтирському міськрайонному суді Сумської області.
Охтирський міськрайонний суд Сумської області рішенням від 26 липня 2017 року справа № 583/1272/17, провадження 2/583/681/17 дослідивши докази по справі в їх сукупності та керуючись ст. ст. 375, 376 Цивільного кодексу України; ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 Цивільного процесуального кодексу вирішив: позовні вимоги громадянина «С» задовольнити, визнати право власності на самочинно збудоване нерухоме майно.
