Адвокатам Роману Єрашову та Олександру Атавіну Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області були видані доручення від 25.06.2015 року № 787/15 та від 15.12.2015 року № 1625/15 відповідно. Захисту потребували чоловіки , які обвинувачувалися у вчиненні злочинів пов’язаних із обігом наркотичних засобів. Клієнту адвоката Олександра Атавіна інкримінувалися кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2, 3 ст. 307 та ч. 2 ст. 311 КК України, за які частиною третьою ст. 307 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна. Найтяжчим зі злочинів, які були інкриміновані клієнту адвоката Романа Єрашова, був злочин, передбачений ч. 2 ст. 307 КК України, за вчинення якого передбачено кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна.
Обвинувачені не визнавали свою вину в інкримінованих їм злочинах. Користуючись положеннями ст. 63 Конституції України, від дачі свідчень відмовилися. Завдяки прововій позиції адвокатів та їх стратегії захисту, у суді, вдалося визнати недопустимими частину доказів, зібраних стороною обвинувачення – такими, що отримані в порушення порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Тобто, ті докази, які були у суді тлумачилися лише на користь чоловіків. Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. І саме у суді було встановлено, що клієнти не скоювали інкримінованих їм злочинів, адже прямих доказів їх винуватості прокурор не надав. Стороною, яка висувала обвинувачення клієнтам не було здобуто допустимих, достатніх, належних, достовірних доказів, а також не доведено, що чоловіки здійснив кримінальні правопорушення. У зв’язку з цим, суд вважав за необхідне визнати обвинувачених невинуватими і виправдати за недоведеністю, що кримінальні правопорушення були вчинені саме ними.
Тож вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 04.05.2016 року чоловіків було визнано невинуватими у пред’явленому обвинуваченні та виправдано.
