10 березня 2017 року, на запрошення Асоціації правників України (АПУ), представники правничої спільноти з різних куточків країни зібралися у Харкові на ювілейному Східноукраїнському юридичному форумі, який продовжує бути ключовим правничим заходом регіону. Участь у заході, який щороку зачіпає особливо актуальні правничі питання та дозволяє отримати корисну інформацію від кращих фахівців, взяв директор Координаційного центру з надання правової допомоги Андрій Вишневський.
П’ятий рік поспіль форум є унікальним майданчиком для професійної дискусії правників не лише східноукраїнського регіону, але й України загалом (переглянути список учасників). Захід проводиться Асоціацією правників України (АПУ) спільно із партнерами – компанією «Фінекс-право», компаніями ARIO, «Шевердін і партнери», «Шкребець і партнери», партнером сесії Trusted Advisors, партнером перерви на каву «Кібенко, Оніка і Партнери», партнером друку «Клименко», а також медіа та інформаційними партнерами.
[фото – http://uba.ua/]
«П’ять років тому ми задумували цей форум як майданчик для об’єднання правничої спільноти регіону. І ми досягли цієї мети. Більш того, кожен з трьох регіональних форумів Асоціації вже давно вийшов за межі локальної географії, а ми щоразу вітаємо серед доповідачів та учасників з різних куточків країни», – зазначив Президент АПУ Денис Бугай на відкритті форуму. З цим твердженням погодився і голова Відділення АПУ у Харківській області, член Правління АПУ Максим Шевердін. Зі словами вітання до колег звернулася й Лада Крімерман, старший партнер ЮК «Фінекс-Право», представник ексклюзивного генерального партнера Форуму.
[фото – http://uba.ua/]
Робота заходу проходила у форматі 4-х сесій, ключовою темою форуму стало обговорення проміжних результатів судової реформи. Оптимістичний погляд на реформу представив Андрій Бойко, член Вищої ради правосуддя. Він переконаний, що в України є всі шанси отримати ефективну та незалежну систему правосуддя. Водночас, він визнав, що високі очікування можуть і не справдитися, адже «відносини між різними гілками влади є несформованими, що провокує деформацію у проведенні реформ». Водночас, за його словами, повна відокремленість гілок влади не є гарантією якісного та справедливого правосуддя. «Скажімо, у Німеччині зв’язок виконавчої та судової влади є дуже міцним. Але це не впливає на якість правосуддя», – зазначив Андрій Бойко. Метою роботи Вищої ради правосуддя він вбачає реальний та належний захист судді. Водночас, «судова влада має бути підзвітною суспільству і усвідомлювати відповідальність за якість та ефективність правосуддя».
Продовжуючи тему судової реформи, представник від Асоціації правників України у Громадській раді доброчесності Сергій Верланов розповів про основні принципи роботи та повідомив, що з грудня 2016 року повноваження Ради були підсилені, завдяки чому з виключно дорадчого органу вона перетворилася на квазі-інституцію з реальними важелями впливу. Так, у разі направлення висновку по невідповідність судді або кандидата на посаду судді критеріям доброчесності, його може переважити лише рішення ВККС, ухвалене кваліфікованою більшістю голосів.
[фото – http://uba.ua/]
Естафету оцінювання судової реформи перейняли судді. Тетяна Суярко, член Ради суддів України, суддя Господарського суду Харківської області, зосередила увагу на кадрових питаннях. На її переконання, віковий ценз на посаду судді має бути підвищений, а суддям після 60 років надана можливість продовжувати фахову діяльність. На її думку, також була незаслужено забута практика стажування, «яка могла би бути використана для формування кадрового резерву». «Кадри вирішують все», – цією цитатою Тетяна Суярко закликала колег до широкого фахового обговорення ідей.
У свою чергу, Ірина Кирилюк, суддя Печерського районного суду м. Києва, привернула увагу до одвічних перешкод, які гальмують розвиток судової системи. Серед них: проблеми з матеріальним забезпечення судів, підвищена відповідальність і непосильна кількість справ на кожного суддю.
У межах спеціальних доповідей, які слідували після дискусії з питань судової реформи, Олександр Кравець, суддя-спікер Одеського апеляційного адміністративного суду та Олександр Рябець, голова правління ГО «Спілка юристів Одеської області», представили переваги участі у правових клубах, які вже стають ефективними майданчиками для дискусії та комунікації.
Питання, якими переймається бізнес, та стратегії розвитку юридичних фірм обговорювати під час наступних сесій заходу. Під час 4-ї та останньої сесії, без якої не обходиться жодний масштабний форум, учасники розглядали практичні питання застосування КПК та КК. Про залучення захисника для проведення окремої процесуальної дії (Стаття 53 КПК України) розповів директор Координаційного центру з надання правової допомоги Андрій Вишневський.
[фото – http://uba.ua/]
Він нагадав про рекомендацію незалежних експертів Ради Європи, висловлену у рамках звіту Ради Європи за результатами оцінювання системи безоплатної правової допомоги в Україні у світлі стандартів та передового досвіду Ради Європи: проводити аналіз кожного випадку призначення адвоката для проведення окремої процесуальної дії (ст. 53 КПК).
За словами Андрія Вишневського, кількість таких випадків зростає кожного року, але це не завжди свідчить про зловживання лише з боку слідчих, слідчих суддів, суддів чи прокурорів, які використовують механізм статті 53 КПК аби розірвати єдність правової позиції, усунути захисника, який надавав правову допомогу, залучити іншого адвоката, поставивши під сумнів якісь захисту. Іноді й захисники відсутні в потрібний момент проведення невідкладної процесуальної дії, тобто в певний процесуальний період, аби потім це використати в своїй подальшій тактиці захисту. І слідчі або судді вимушені залучати захисника від центру з надання БВПД якраз в порядку статті 53 КПК.
На думку очільника Координаційного центру, учасниками процесу є і судді, і адвокати, і прокурори, а їхньою спільною метою є здійснення справедливого правосуддя. Саме з цією метою, за його словами, були розроблені, схвалені Радою адвокатів України та затверджені Міністерством юстиції України Стандарти якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі.
[фото – http://uba.ua/]
Зокрема, Стандарт №4 передбачає, що у разі призначення захисника для проведення окремої процесуальної дії він переконується, чи дійсно завчасно та належним чином був повідомлений про проведення цієї процесуальної дії раніше залучений захисник (захисники), а також чи процесуальна дія дійсно є невідкладною. У разі виявлення невідповідності цим вимогам захисник заявляє клопотання слідчому, прокурору, слідчому судді або суду про перенесення процесуальної дії у зв’язку з відсутністю таких обставин. У разі дотримання згаданих вимог або відмови у задоволенні заявленого клопотання захисник перед проведенням процесуальної дії узгоджує правову позицію з раніше залученим захисником (захисниками).
Він нагадав, що Рішенням Національної асоціації адвокатів України від 17 грудня 2013 року №267 «Про схвалення проекту стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі» було рекомендовано взяти до уваги, що дотримання Стандартів є обов’язковим виключно при наданні адвокатами безоплатної вторинної правової допомоги, в інших випадках вони можуть застосовуватись адвокатами на добровільній основі. Поширення цього стандарту для всіх адвокатів України, переконаний Андрій Вишневський, сприятиме правильності практичного застосування статті 53 КПК.
[фото – http://uba.ua/]
Говорячи про запобігання порушенню права на захист, директор Координаційного центру окремо зупинився на важливості дотримання адвокатами Правил адвокатської етики (Стаття 23).
На завершення доповіді він підкреслив, що наразі в Україні важливо формувати відповідну судову практику. Адже сьогодні відсутні будь-які правові позиції чи узагальнення судової практики Верховного суду України чи Вищого спеціалізованого суду України щодо застосування слідчими, прокурорами, слідчими суддями чи судом ст. 53 КПП. Для формування такої практики адвокатам при написанні касаційних скарг, на думку Андрія Вишневського, слід звертати увагу на порушення права особи на захист при застосуванні ст. 53 КПК.
[фото – http://uba.ua/]
Переглянути презентацію Андрія Вишневського «Залучення захисника для проведення окремої процесуальної дії (Стаття 53 КПК України)»
Переглянути фотогалерею заходу
Приєднуйтесь до сторінок Координаційного центру з надання правової допомоги у соціальних мережах:
Facebook 
YouTube 
Google+
