назад

Документи, необхідні для оформлення права власності в порядку спадкування на земельну частку (пай) та земельні ділянки, надані для ведення особистого селянського господарства або для ведення товарного сільськогосподарського виробництва

 1За період з 14.08.2017 по 20.08.2017 до відділу забезпечення роботи контактного центру Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Сумській області надійшло 702 дзвінки.

Головними спеціалістами відділу забезпечення роботи контактного центру центру було надано 516 консультацій та роз’яснень з правових питань і 63 роз’яснення з приводу порядку звернення до органів державної влади та місцевого самоврядування. Ще 75 клієнтів звернулося до контактного центру з метою отримання контактної інформації, а 48 дзвінків не було прийнято з технічних причин.

Дуже часто до контактного центру звертаються з питаннями щодо переліку документів, які необхідні для оформлення права власності у порядку спадкування на земельну частку (пай) та земельні ділянки, які надані для ведення особистого селянського господарства або ж для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», право на земельну частку (пай) виникає у спадкоємців  права  на  земельну  частку   (пай), посвідченого сертифікатом. Зазначені сертифікати видавалися на підставі Указу Президента України від 08.08.1995 № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» членам колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонерам, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додавався до державного акту на право колективної власності на землю і посвідчували право члена сільськогосподарського підприємства на частку у колективній власності. У разі виходу власника земельної частки (паю) з колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства за його заявою здійснювалося відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку і видавався державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку. Проте, невжиття заходів щодо виділення земельної ділянки в натурі не позбавляло права власності на земельну частку (пай), яке й може входити до спадкового майна.

На відміну від земельної частки (паю), яка по суті являє собою умовну земельну ділянку, адже межі та розмір її точно не визначений (вимірюється в умовних кадастрових гектарах), земельна ділянка має визначені в натурі межі і конкретний розмір.

Спадкоємцям, які бажають прийняти спадщину та в подальшому оформити право власності на вище зазначене майно, але на час відкриття спадщини не проживали постійно (не були зареєстровані за однією адресою) із спадкодавцем, з часу відкриття спадщини, а саме з дня смерті або визнання померлим спадкодавця та до спливу 6 місяців (саме такий строк встановлений статтею 1270 Цивільного кодексу України), необхідно звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах – до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за консультацією та подати заяву про прийняття спадщини.

Варто також зауважити і те, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу України, він не заявив про відмову від неї шляхом подачі відповідної заяви.

При зверненні з заявою про прийняття спадщини, спадкоємцю необхідно мати наступні документи:

– свідоцтво про смерть спадкодавця;

– заповіт (якщо такий посвідчувався від імені спадкодавця);

– документи, що підтверджують родинні стосунки з померлим (наприклад: свідоцтво про народження; свідоцтва про укладення та/або розірвання шлюбів; свідоцтво про зміну прізвища, імені та/або по батькові; Повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян; копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин, тощо). Такі документи надаються при спадкуванні за законом (всіма спадкоємцями без виключення) та родичами 1-го, 2-го ступеня споріднення при спадкуванні за заповітом;

– власний паспорт;

– податковий номер (для сплати бюджетних платежів: мита, зборів, податків, тощо), а для осіб, які з релігійних переконань відмовилися від його отримання – відповідну відмітку в паспортному документі;

– довідку, про останнє місце проживання померлого для підтвердження місця відкриття спадщини.

Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена

Спадкоємцю, який прийняв спадщину, необхідно звернутися до нотаріуса або уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, які, за наявності всіх необхідних документів, видадуть свідоцтво про право на спадщину, а у випадку якщо спадковим майном є земельна ділянка, то й зареєструють право власності на неї в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Так, для отримання свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай), окрім вище зазначених документів також подаються:

сертифікат на право на земельну частку (пай);

нормативна грошова оцінка, а у випадку неможливості надання такої – експертна грошова оцінка для цілей оподаткування (якщо спадкоємець має не перший або другий ступінь родинного споріднення з померлою особою або якщо спадкоємець/спадкодавець є нерезидентом).

У свою чергу, щоб отримати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку, окрім документів, які надавалися під час подачі заяви про прийняття спадщини, також необхідні:

 документи, що посвідчують право власності спадкодавця на таку земельну ділянку;

 витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку;

 нормативна грошова оцінка, а у випадку неможливості надання такої – експертна грошова оцінка для цілей оподаткування (якщо спадкоємець має не перший або другий ступінь родинного споріднення з померлою особою або якщо спадкоємець/спадкодавець є нерезидентом).

Право власності на земельну ділянку в залежності від часу та способу його набуття може бути підтверджено одним з наступних документів:

– державний акт на право власності на земельну ділянку;

– угода про перехід права власності на земельну ділянку або свідоцтво про право на спадщину з долученими до них державним актом на право власності на земельну ділянку з відповідними відмітками нотаріуса та територіального органу Держгеокадастру (земельних ресурсів) про перехід такого права;

– свідоцтво про право на спадщину або його дублікат;

– свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором нерухомого майна на новосформовану земельну ділянку (в період з 2013 року по 2015 рік включно. З 2016 року такі свідоцтва вже не видаються);

– Витяг або Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (починаючи з 2016 року), у тому разі коли державну реєстрацію права власності на нерухоме майно (земельну ділянку) відповідно до закону проведено без видачі документа, що посвідчує таке право;

– рішення суду, що набрало законної сили, тощо.

За необхідності отримання додаткової інформації з цього та інших правових питань ви можете звернутися на Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0 800 213 103.

Начальник відділу забезпечення

роботи контактного центру

О.К. Рибалка