В Запоріжжі багато служб, працівники яких щодня виконують особливо важливу роботу для благоустрою міста
Серед них КП «Наше місто», яке здійснює управління багатоквартирними будинками, їх технічне обслуговування, поточний ремонт, а також забезпечує цілодобову діяльність аварійних служб.
Головний юрист Ольга Куторницька, яка після початку війни з Гуляйполя переїхала до Запоріжжя і тепер співпрацює з Запорізьким місцевим центром розповідала працівникам комунального підприємства та мешканцям багатоквартирного будинку про звільнення від кримінальної відповідальності за дії або бездіяльність, якою заподіяно шкоду правоохоронюваним інтересам, під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками відповідно до положень ст. 40 КК України.
Окрім цього обговорювали і питання, які стосуються і спадкового права, а саме Ольга розповіла присутнім про строк для подання заяви про прийняття в умовах воєнного стану.
Довідково. Фізичним примусом визнається такий вплив на тілесну недоторканність та свободу особи, коли вона позбавляється можливості діяти за своїм розсудом, примушується до вчинення суспільно небезпечного діяння, яке завдає шкоди правоохоронюваним інтересам або створює небезпеку заподіяння такої шкоди, шляхом застосування до неї фізичного впливу.
Правоохоронюваними інтересами, яким завдається шкода особою, щодо якої застосовано примус, визнаються: і) передбачені Конституцією та законами України, а також іншими нормативно-правовими актами права людини та громадянина.
Підставою фізичного примусу є протиправна поведінка суб’єкта, який застосовує певне насильство. Фізичний примус може полягати у заподіянні тілесних ушкоджень, завданні ударів, нанесенні побоїв іншій особі, застосуванні до неї інших насильницьких дій, що завдають фізичного болю або призводять до втрати можливості керувати своїми вчинками (катування, зв’язування, обмеження можливості дихати, введення наркотичних препаратів, незаконне позбавлення волі тощо).
Психічним примусом визнається: і) погроза застосування до особи чи її близьких фізичного насильства (погроза позбавити життя, заподіяти тілесні ушкодження, викрасти особу чи позбавити її волі, вплив на особу за допомогою гіпнозу) або 2) погроза заподіяння шкоди іншим правоохоронюваним інтересам (погроза знищити або пошкодити майно, розголосити відомості, що ганьблять особу або її близьких). Як правило, застосування до особи психічного примусу не позбавляє її можливості керувати своїми діями, а тому психічний примус не завжди визнається обставиною, що виключає злочинність діяння.
Особами, щодо яких застосовується насильство, можуть визнаватися будь-які фізичні осудні особи, які досягли віку кримінальної відповідальності та заподіяли шкоду правоохоронюваним інтересам. Такі особи, як правило, представляють інтереси громадських організацій чи державних органів, суб’єктів господарської діяльності тощо
