Із початком повномасштабного вторгнення росія посилила психологічний вплив на українців, використовуючи активність людей у соцмережах. Мета таких ворожих «вкидів» — посіяти паніку та маніпулювати суспільною думкою. Відомо, що в теперішній час інформаційний фронт — це масова зброя. Відтак важливо навчитися розрізняти інформацію від маніпуляцій.
Працівники Кременецького місцевого центру з надання БВПД разом з редакторами місцевих, районних ЗМІ та волонтерами центру, а також у співпраці із регіональним координатором Мандрівного фестивалю Docudays UA Володимиром Ханасом говорили про інформаційну безпеку. Як мислити критично та протистояти ворожій пропаганді навчали тренерки Марія Яремчук та Алла Мегель — військові журналістки, експертки із медіабезпеки та медіаграмотності, авторки навчального посібника «Ворожі ІПСО. Як визначити та протистояти?» та тренінгового курсу «Інформаційна безпека для фронтових добровольчих формувань». Такий тренінг у центрі правової допомоги провели вперше.
Якщо ви живете в Україні, споживаєте медіаконтент і користуєтеся соцмережами, то обов’язково стикаєтеся із інформаційно-психологічними спецопераціями, їх ще називають ІПСО. Такі спецоперації ворог спеціально створює та реалізує через мережі інтернет – пояснила експертка Марія Яремчук.
Експертки розповіли про види ІПСО, що запускає ворог в інформаційний простір, які вони бувають та як їх можна визначати і перевірити себе щодо впливу таких повідомлень. Тригодинний тренінг також надав можливість учасникам пропрацювати навички критичного мислення.
Неправдивих повідомлень безліч. За словами фахівчинь, елементами ІПСО може бути як дезінформація, так і пропаганда, перебільшення певного виду інформації, або ж її применшення. Спрацьовує і «сарафанне радіо». Люди схильні довіряти оточенню, «родичам та знайомим, котрі все знають». Нерідко такі автори є ботами. Вони здійснюють розгойдування психіки через інформаційні майданчики.
Журналістки допомогли розібрати ворожі ІПСО на реальних прикладах та підкреслили, що необхідно дотримуватися інформаційної гігієни. Не поширювати все підряд і що завгодно. Не коментувати, не ставити реакцій під постами, які викликають сумнів. Навіть “злісний смайлик” незгоди просуває публікацію у рейтингу.
Також говорили про відповідальність за поширення недостовірної інформації у соцмережах.
Відповідальною особою за поширення недостовірної інформації є першочергово її автор, а також власник вебсайту, оскільки він створив технічну можливість та умови для поширення такої інформації. Проте особа, стосовно якої було поширено неправдиву інформацію, вправі насамперед вимагати захистити честь, гідність та ділову репутацію у судовому порядку. Також, ця особа має право вимагати відшкодувати матеріальну та моральну шкоду. Законодавство України передбачає порядок спростування недостовірної інформації та право особи на відповідь – зазначила фахівчиня місцевого центру Ірина Бурченюк.
