назад

Керівники Регіонального центру з надання БВПД зустрілись зі студентами Херсонського державного університету

«Приємно розповідати майбутнім юристам про систему БПД – найбільшу правозахисну організацію в Україні, презентувати їм всеукраїнський та регіональний досвід надання безоплатної правової допомоги, знайомити з успішними практиками захисту клієнтів, відповідати на гострі запитання», – вважають фахівці Регіонального центру з надання БВПД, які 22 листопада зустрілися зі студентами III та IV курсу історико-юридичного факультету спеціальності «Право»  Херсонського державного університету. Зустріч пройшла у форматі відкритого діалогу.

Захід відкрив керівник Юридичної клініки Херсонського державного університету Юрій Алябов, наголосивши на важливості спілкування студентів з юристами різних сфер діяльності.  У заході також взяв активну участь адвокат системи БПД, доцент кафедри галузевого права історико-юридичного факультету Микола Проценко.

Директорка Регіонального центру з надання БВПД Марина Єлисєєва презентувала всеукраїнський та регіональний досвід надання безоплатної правової допомоги. Маючи великий досвід роботи у правоохоронних органах, займаючись адвокатською діяльністю, а з 2012 року очолюючи Регіональний центр з надання БВПД у Херсонській області, Марина Ігорівна розказала про можливі виклики, з якими стикаються правоохоронці та адвокати на початку своєї кар´єри, як сприймаються адвокати-початківці представниками правоохоронних органів та чим відрізняється робота адвоката та фахівця  безоплатної правової допомоги.

Тему продовжила заступниця директора Олена Іпатенко, наголосивши на важливості системи БПД для пересічних громадян. Маючи десятирічний досвід роботи в правоохоронних органах, Олена Вікторівна розповіла, як до відкриття центрів з надання БВПД правоохоронцям доводилось самим знаходити адвокатів. Зараз ситуація кардинально змінилася – усі затримані, підозрювані, обвинувачені та засуджені до покарання, пов’язаного з позбавленням волі, мають право за рахунок держави отримати адвоката. Завдяки цілодобовому механізму інформування регіональних центрів протягом двох годин до кожного затриманого прибуває адвокат, що значно мінімізує рівень порушення прав затриманих осіб.

Окрім того, Олена Іпатенко за допомогою розробленої презентації показала, які задачі вирішує Регіональний центр, місцеві центри та бюро правової допомоги.

З огляду на це у студентів виникло багато запитань:

  • З якими проблемами найчастіше звертаються до установ системи БПД?
  • Як проходить консультування громадян?
  • Які категорії осіб мають право на безкоштовного адвоката?
  • Чи можуть студенти розраховувати на безоплатну вторинну правову допомогу?
  • Який порядок інформування Регіонального центру з надання БВПД про затримання осіб?

Не залишилася осторонь й тема своєчасного надання кваліфікованої юридичної допомоги постраждалих від домашнього насильства, адже з такими проблемами звертаються до центрів та бюро правової допомоги досить часто.

Дуже непросто давати поради у взаємовідносинах між чоловіком і жінкою, але якщо при цьому страждають діти, то їх інтереси мають бути захищені в першу чергу», – переконана начальниця відділу комунікацій та правопросвітництва Лариса Аболончикова. Вона навела приклади успішного захисту клієнтів, пов´язаних із домашнім насильством. Тож студенти дізнались, як адвокати системи БПД та фахівці місцевих центрів Херсонської області відстоюють інтереси постраждалих осіб, у тому числі дітей.

До яких проблем треба бути готовими поліцейським під час документування фактів домашнього насильства, як захистити свої права постраждалим від нього, як працюють мобільні бригади психологічної допомоги на Херсонщині, як реалізовується поліцейський проєкт «ПОЛІНА» – цим питанням також була приділена увага.

Марина Ігорівна пояснила, які заходи може містити терміновий заборонний припис та чому надаються пріоритети під час його винесення, як діяти представникам поліції, якщо кривдник відмовляється добровільно залишити місце проживання постраждалої особи:

Закон про домашнє насильство надає пріоритет безпеці постраждалої особи, незважаючи навіть на майнові права осіб на житло. Тому ч. 3 ст. 25 передбачена можливість винесення термінового заборонного припису стосовно житлового приміщення, яке належить винятково кривднику, за умови, що таке житло є місцем спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника. При цьому поліція наділяється повноваженням виселити кривдника з такого приміщення, якщо терміновий заборонний припис передбачає зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, а кривдник відмовляється добровільно його залишити». 

Окрім того, студенти з´ясували, що насильство в сім`ї  – це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім’ї по відношенню до іншого, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи як людини та громадянина і наносять моральну шкоду, шкоду фізичному чи психічному здоров`ю.

Фізичне насильство характеризується такими чинниками:

  • Вас б`ють, штовхають;
  • перешкоджають вільному пересуванню;
  • створюють ситуації, що несуть ризик чи загрозу Вашому життю чи здоров`ю;
  • Вам погрожують зброєю чи іншими предметами, що можуть завдати фізичної шкоди;
  • Вас позбавляють допомоги під час хвороби чи вагітності.

Економічне насильство:

  • Вас позбавляють їжі чи води;
  • Ваше особисте майно пошкоджують чи ламають;
  • Вам незаконно обмежують доступ до житла чи позбавляють житла;
  • у Вас вилучають Ваші власні кошти, речі;
  • Вас примушують жебракувати.

Психологічне насильство:

  • Вам погрожують вбивством чи каліцтвом;
  • Вас цілковито контролюють;
  • Вас зневажають як особистість;
  • Вам погрожують відібрати Ваших дітей;
  • Вас переслідують та залякують;
  • Вас цькують;
  • Вас звинувачують у всьому;
  • у Вас систематично формують почуття провини у всьому.

Сексуальне насильство:

  • Вас примушують займатися проституцією;
  • Вас примушують до небажаних статевих стосунків;
  • Над Вами неприйнятно жартують, виголошуючи фрази із сексуальним підтекстом.

Необхідно сказати, що обговорення актуальних питань, настанови та рекомендації юристів, спільний перегляд тематичних роликів – усе це викликало зацікавленість у молоді. А формат відкритого діалогу, який обрали організатори, заохотив учасників думати, аналізувати, разом шукати рішення, а ще – покращити навички спілкування, що є дуже важливим для майбутніх правників.