назад

14479575 527593637431597 7148733581347300126 nФахівці Кременецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у складі «мобільного соціального офісу» надавали правові консультації жителям Розтоцької сільської ради.

22 вересня  2016 року «мобільний соціальний офіс» в складі заступника голови Кременецької районної ради Михайла Месніковича, начальника відділу організації надання безоплатної вторинної правової допомоги та роботи з адвокатами Кременецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Наталії Бобрик та заступника начальника відділу організації надання безоплатної вторинної правової допомоги та роботи з адвокатами Ірини Бурченюк продовжив свою роботу в Розтоцькій сільській раді  Кременецького району.

Питання, з якими жителі сільської ради звернулися до «мобільного соціального офісу» стосувалися спадкового та земельного права.

Зокрема, одного з відвідувачів цікавило питання розподілу меж земельних ділянок між сусідами, зокрема встановлення твердих меж та про використання дерев, які стоять на межі земельних ділянок. В даному випадку роз’яснено, що розмежування земельної ділянки між сусідами визначається Земельним кодексом України, відповідно до якого власники та користувачі сусідніх земельних ділянок (сусіди) повинні обирати такі способи використання землі, які відповідають цільовому призначенню земельних ділянок та за яких власникам і землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдаватиметься найменше клопотів. Зазвичай межі суміжних земельних ділянок сусідів встановлюються при проведенні землевпорядних робіт.

Відповідно до статей 106, 107 Земельного кодексу України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації.

У разі неможливості виявлення дійсних меж, їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки.

Статтею 108 Земельного кодексу України закріплено порядок спільного використання межових споруд. У її першому пункті зазначено, що у випадках, коли сусідні земельні ділянки відокремлені рослинною смугою, стежкою, рівчаком, каналом, стіною, парканом або іншою спорудою, то власники цих ділянок мають право на їх спільне використання, якщо зовнішні ознаки не вказують на те, що споруда належить лише одному з сусідів.

Стаття 109 Земельного кодексу України про використання дерев, які стоять на межі земельних ділянок, містить чотири пункти, суть яких полягає у тому, що:

1. Дерева, які стоять на межі суміжних земельних ділянок, а також плоди цих дерев належать власникам цих ділянок у рівних частинах.

2. Кожен із сусідів має право вимагати ліквідувати дерева, які стоять на спільній межі. Витрати на ліквідацію цих дерев покладаються на сусідів у рівних частинах.

3. Сусід, який вимагає ліквідації дерев, які стоять на спільній межі, повинен один нести витрати на ліквідацію дерев, якщо інший сусід відмовляється від своїх прав на дерева.

4. Вимога на ліквідацію дерев (кущів) виключається, якщо вони служать межовими знаками і залежно від обставин не можуть бути замінені іншими межовими знаками.

Тому, якщо виходити з положень цієї глави Закону України, у сфері відносин добросусідства можна, на нашу думку, виділити два основні напрями правового регулювання:

• відносини щодо розмежування суміжних володінь і запобігання безпосередньому порушенню меж земельних ділянок. (Врегулюванню даних відносин у чинному Земельного кодексу України присвячені статті 105-109);

• відносини щодо здійснення опосередкованих впливів на сусідні земельні ділянки, які не пов’язані з безпосереднім порушенням їх меж. (Ці відносини регулюються статтями 103, 104 ЗК України).

Додатково інформуємо, що отримати правову допомогу жителі Збаразького, Лановецького, Кременецького та Шумського районів можуть отримати зателефонувавши до Кременецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової  допомоги за номером (03546) 2-52-33 або за допомогою  скайп-зв’язку  kremeneckiy_mc.