Сьогодні, 24 вересня 2015 року, на брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі директор Координаційного центру з надання правової допомоги Андрій Вишневський розповів про результати діяльності системи безоплатної правової допомоги в Україні. А також прокоментував неправдиву інформацію про функціонування системи БПД, Координаційного центру та центрів з надання БВПД, озвученої представниками НААУ 14 вересня під час брифінгу «Громадський контроль за бюджетними коштами на безоплатну правову допомогу: куди насправді йдуть кошти?»
Нагадаємо, що безоплатна вторинна правову допомогу у кримінальному процесі надається із 1 січня 2013 року усім затриманим, а також підозрюваним та обвинуваченим особам, які не можуть залучити захисника самостійно. Із 1 липня нинішнього року – також у цивільних та адміністративних справах соціально незахищеним громадянам.
Координатор Українського кризового медіа-центру Оксана Митницька, оголошуючи брифінг, зазначила: «Це масштабний проект який реалізує Уряд. Проект, який Україна має реалізувати як член Ради Європи».
Розповідаючи про результативність системи безоплатної правової допомоги та, зокрема, адвокатів, які надають таку допомогу, Андрій Вишневський зазначив: «Я хотів би привернути увагу до деяких цифр, які свідчать про підвищення якості правової допомоги, яка надається за рахунок держави, і про підвищення ефективності системи безоплатної правової допомоги в цілому».
Так, він повідомив, що аналізуючи підсумки минулого 2014 року Координаційний центр звернув увагу на кількість виправдувальних вироків саме в тих кримінальних справах, в яких здійснювали захист адвокати системи безоплатної правової допомоги. Таких було 140, і це становило 43% від усіх виправдувальних вироків винесених українськими судами минулого року. «За результатами 1-го півріччя 2015 року – це 83 (64 %), тобто майже 2/3 всіх усіх виправдувальних вироків в Україні – це вироки в тих кримінальних справах, де адвокатами надавалася саме безоплатна вторинна правова допомога» – зауважив Андрій Вишневський.
Андрій Вишневський навів конкретні приклади справ адвокатів, які здійснювали правовий захист осіб за дорученнями центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, участь яких реально змінила долі їхніх підзахисних. Такими прикладами є справа адвоката Олексія Кузьмінського із Черкас, а також Юрія Огорілка зі Львівщини. Щодо останнього, Андрій Вишневський розповів: «Особу, яка мала певні психічні вади намагалися звинувати у скоєнні особливо тяжкого злочину – умисного вбивства. Це, до речі, класична ситуація, коли неповнолітніх, або осіб із розумовими вадами намагаються звинуватити у злочинах, яких вони не вчиняли, і це впливає на показники розкриття злочинів, про які звітуються органи внутрішніх справ». За обставинами справи згодом підозрюваний змінив покази та став стверджувати, що вбивства не скоював, і визнав свою вину у результаті застосування до нього працівниками міліції морального та фізичного тиску. Адвокат Юрій Огорілко залучився до справи на стадії судового розгляду. І завдяки його роботі суд визнав недоведеною участь підзахисного у скоєнні інкримінованих йому діянь, а докази, зібрані та представлені стороною обвинувачення, недопустимими та такими, що не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку, та виніс виправдувальний вирок.
«Обидва виправдувальні вироки були підтверджені апеляційними судами» – Андрій Вишневський.
Що стосується новостворених 100 місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільних та адміністративних справах, директор Координаційного центру повідомив, що із 1 липня 2015 року до них звернулося майже 16 тис. громадян. Переважна кількість звернень, за його словами, потребували роз’яснень чи консультацій юридичного характеру (69% звернень) щодо вирішення тих чи інших проблем юридичного характеру. 31% – прийняття письмових звернень про захист прав у судовому порядку, що з’ясувалося після відповідного попереднього консультування працівниками центрів. 20 % клієнтів – отримали адвоката для представництва своїх інтересів у судах. Андрій Вишневський також поінформував про структуру питань та категорії клієнтів, які звертаються до місцевих центрів. Серед питань, за його словами, передусім це ті, які стосуються соціального забезпечення, житлові питання, питання земельного, сімейного та спадкового права. Понад 43% із тих осіб, які звернулися до центрів – це інваліди. Майже 39% – малозабезпечені особи, чий дохід становить менше прожиткового мінімуму.
«Навіть зважаючи на те, що пройшло неповні три місяці з моменту старту системи, та те, що цивільний процес розтягнутий в часі, уже є перші приклади справ, у яких адвокатам вдалося в судовому порядку відновити порушені права своїх клієнтів» – повідомив директор Координаційного центру.
Він навів приклад, коли судом визнано факти участі та загибелі особи під час бойових дії у районі с.Мар’їнка Донецької області, тобто в зоні проведення АТО під час виконання бойового завдання. «Йдеться про загиблого єдиного сина літнього чоловіка-інваліда, який звернувся до Лозівського місцевого центру з надання БВПД. Це перший прецедент такого судового рішення у Харківській області, що може допомогти багатьом людям, які опинилися в подібній ситуації, отримати ту матеріальну компенсацію, на яку вони мають право, у випадку загибелі під час бойових дій їх близьких» – Андрій Вишневський.
Переглянути презентацію Андрія Вишневського
«Центри безоплатної правової допомоги створені перш за все для людей – де людина, яка прийшла по безоплатну правову допомогу, або просто з проблемою, яку вона не може вирішити сама, – повинна почувати себе комфортно. Якщо при цьому їй необхідно відсканувати чи скопіювати певні документи, то така техніка для використання громадянами доступна у центрах. Так само в кожному центрі є кімната для роботи адвокатів, що облаштована необхідною та доступною у використанні офісною технікою та зв’язком. Є кімната для конфіденційного побачення адвоката з клієнтом» – повідомив директор Координаційного центру.
Разом із тим, як повідомив він, за перші місяці роботи вдалося виявити певну несправедливість законодавства у визначенні критеріїв, за якими люди отримують право на безоплатну вторинну правову допомогу. Станом на сьогодні з’явилися нові вразливі категорії людей, які гостро її потребують, але права за законом, прийнятим ще 2011 року, не мають. Серед них – внутрішньо переміщені особи та учасники АТО, які поки не отримали відповідного статусу, і мають проблеми з оформленням цього статусу, а також – малозабезпечені. «Ми ретельно проаналізували практику роботи перших місяців, та сьогодні Уряд запропонував розширити можливості доступу до безоплатної правової допомоги й для осіб, які претендують на отримання статусу учасника АТО, а також для вимушених переселенців (внутрішньо переміщених осіб). Також ініційовано розширити критерій малозабезпеченості, що дає право на отримання правової допомоги за рахунок держави у випадках, коли доходи особи менші двох прожиткових мінімумів. Особливо це стосується пенсіонерів. Адже сьогодні, як ми знаємо, немає пенсій нижчих за прожитковий мінімум. Як правило, вони на декілька гривень більші. Ми опиняємося в ситуації, коли змушені переконувати пенсіонера, який звернувся до центру, що 950 грн – це велика пенсія, і держава не може забезпечити йому оплату правової допопоги. Відповідний законопроект внесено до Верховної Ради України за реєстраційним №3044 від 07.09.2015» – повідомив директор Координаційного центру.
У зв’язку із очікуваним прийняттям законодавцем згаданих змін, Андрій Вишневський повідомив: «Ми чули у відкритих заявах представників Національної асоціації адвокатів України, що НААУ готова безоплатно організувати надання безоплатної правової допомоги всім, хто цього потребує, та має право за законом, а також про те, що НААУ не потребує для цього додаткового фінансування із держбюджету. Поки законопроект буде схвалений у Верховній Раді, на що ми сподіваємось, згідно процедур пройдуть місяці. Натомість учора Міністерство юстиції звернулося до НААУ із конкретною пропозицією у цьому зв’язку». Так, він повідомив, що Міністерство юстиції пропопонує НААУ внести зміни до Меморандуму про співпрацю між Національною асоціацією адвокатів України та Міністерством юстиції України у сфері надання безоплатної правової допомоги з метою визначення нового напряму співпраці – забезпечення Національною асоціацією адвокатів України надання безоплатної правової допомоги таким категоріям осіб внутрішньо переміщеним особам; громадянам України, які звернулися із заявою про взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб; особам, які перебувають під юрисдикцією України і звернулися для отримання статусу особи, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Переглянути лист Міністерства юстиції №5/255-38-15 від 23.09.2015
«Це стане можливістю реалізації на практиці тих благородних намірів, які сьогодні декларує керівництво НААУ» – Андрій Вишневський.
Він зазначив: «Ми сподіваємося на подальшу плідну співпрацю з адвокатурою і, зокрема, з органами НААУ в реалізації конституційного права громадян на безоплатну правову допомогу, як це передбачено нашим Меморандумом».
Запитання присутніх на брифінгу стосувалися ситуації із НААУ, та зокрема, брифінгу її представників в Українському кризовому медіа-центрі 14 вересня 2015 року, під час якого пролунали звинувачення у неефективності використання бюджетних коштів на адміністрування системи БПД Координаційним центром, а також уявних спробах Міністерства юстиції «одержавити» адвокатуру.
«Я не хотів би в деталях коментувати усі тези, озвучені на згаданому брифінгу. Насправді, у нас зайняло це майже 20 сторінок тексту спростування, та цей матеріал ми роздали журналістам нині. Крім того, він буде сьогодні розміщений у відкритому доступі на нашому сайті. – пояснив Андрій Вишневський – Я абсолютно відповідально стверджую, що жодна із цифр, які були озвучені в презентації від імені НААУ, та які поширюються нею – не відповідають дійсності».
Переглянути спростування інформації, озвученої представниками НААУ 14 вересня 2015 року
Крім того, повідомив Андрій Вишневський, Міністерство юстиції у згаданому листі до НААУ звернулося з проханням на виконання згаданого Меморандуму забезпечити якнайшвидше розміщення на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України спростування такої інформації, а також розповсюдити її тими джерелами, куди відповідна неправдива інформація була поширена.
«Що ж до ризиків одержавлення адвокатури, у відповідь на це можу сказати, що українська система БПД нашими міжнародними партнерами визнана однією із найбільш демократичних і ліберальних за своєю побудовою і філософією». – зазначив директор Координаційного центру. Він повідомив, що базовий засадничий принцип організації системи полягає у добровільності адвоката участі в ній на кожному етапі. Починаючи від конкурсу адвокатів (адвокат сам приймає рішення брати в ньому участь чи ні), а далі на етапі укладання контракту з центром (цивільний договір двох рівних сторін, коли держава в особі центру виступає замовником послуг в інтересах клієнта, який самостійно не може їх оплатити, що відповідає ч.4. ст. 27 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і жодним чином йому не суперечить). Крім того укладаючи контракт адвокат сам визначає, в яких справах готовий надавати БПД та в яких обсягах, в якому режимі, чи готовий він чи вона виїжджати на нічні затримання, а також територію, на якій надаватиме таку допомогу тощо.
«В умовах такої моделі говорити про будь-який вплив на адвоката немає підстав». – Андрій Вишневський.
Оскільки держава пропонує достатньо скромну матеріальну винагороду адвоката, вона пропонує низку нематеріальних стимулів, таких як: безкоштовні підвищення кваліфікації та методичні рекомендації, можливості для обміну досвіду між адвокатами та формування спільних тактик та стратегій захисту, які дозволяють впливати і на судову практику, та інші можливостей.
Він повідомив, що кожного року проводиться 2 конкурси з відбору адвокатів, які залучаються до безоплатної вторинної правової допомоги. Наразі триває 8-ий конкурс і кількість заяв приблизно така ж як і у попередніх: «Тобто адвокатів цікавить ця пропозиція держави, і вони готові співпрацювати в рамках системи безоплатної правової допомоги. Тому я категорично заперечую будь-які звинувачення в одержавленні адвокатури чи створенні паралельної адвокатури».
«Усі ці можливості для адвокатів, їх успіхи, доказом чого є як статистичні дані, так і приклади реальних історій захисту, доль реальних людей – на наш погляд, є основною причиною атаки на систему БПД сьогодні» – Андрій Вишневський. Він нагадав, що сьогодні частина адвокатів є корупційною ланкою в системі правосуддя, свідченням чому є маса соціологічних досліджень та повідомлень ЗМІ. Система БПД опрозорює це, зменшує можливості для участі в корупційних схемах між адвокатами та слідчими, особливо на районному рівні.
«Погодьтеся, коли адвокат за достатньо невеликі кошти, які йому компенсує держава досягає вагомих результатів, це змушує інших адвокатів конкурувати, підвищувати свою кваліфікацію, бути більше проактивними в процесі. Чи не найголовніше – мінімізує можливості незаконних домовленостей зі слідчими. Очевидно, в адвокатурі сьогодні є люди, яким це не подобається. Саме це, на наш погляд, спричинилося до того, що система БПД стала мішенню для атак найбільш реакційних сил в адвокатурі, які намагаються зберегти статус кво, опираючись реформам судової системи та відвертаючи увагу від справжніх проблем в адвокатурі» – Андрій Вишневський.
Переглянути повний відеозапис укр.мовою
Переглянути повний відеозапис англ.мовою
Приєднуйтесь до сторінок Координаційного центру з надання правової допомоги у соціальних мережах:
Facebook 
YouTube 
Google+ 
Twitter
