На базі Сумського Регіонального центру підвищення кваліфікації Для державних службовців категорії «Б», «В» відбулося за дистанційною формою навчання «Державна гендерна політика як один з основних регулятивних механізмів суспільного життя. Особливості надання допомоги постраждалим від домашнього та гендерно зумовленого насильства». Очільниця Регіонального центру з надання БВПД у Сумській області Олена Демченко в якості спікера провела навчання для більше 100 осіб, акцентувавши увагу на реалізації в Україні гендерної політики та особливостях надання допомоги постраждалим від домашнього насильства.
«Гендерна політика – це політика забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у суспільстві. Відповідно, якщо ми говоримо про державну гендерну стратегію, то йдеться про державну політику забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Це визначено Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», – наголосила Олена Демченко під час виступу. Далі державних службовців ознайомили з нормативними актами міжнародного права, що ратифіковані Україною, та стали невід’ємною частиною національного законодавства.
Система надання безоплатної правової допомоги має великий досвід захисту прав постраждалих від домашнього насильства. У виступі Олена Демченко наголосила, що проблема насильства в сім’ї, на жаль, була і залишається в Україні актуальною. У державі кожна п’ята жінка стикалася з домашнім насильством. Після початку повномасштабної війни проблема насильства над жінками стала, на жаль, ще більш прихованою.
«Система безоплатної правової допомоги в Україні застосовує комплексний підхід до наскрізної інтеграції питань ґендерної рівності у своїй роботі. Це зафіксовано у Ґендерній стратегії системи надання правової допомоги», – додала очільниця Регіонального центру.
У більшості випадків постраждалі від домашнього насильства не повідомляють про це правоохоронні органи. Цьому сприяє стереотип «не виносити сміття з хати», а саме сімейні проблеми на суспільний осуд. Цим, не одне покоління користуються кривдники. Також, існує сталий стереотип, що ніхто не допоможе, а державі (в особі правоохоронних органів) – немає діла до жертв домашнього насильства. Але нині дедалі голосніше звучить заклик, що усе-таки треба виносити з оселі таке сміття, як насильство.

Особлива увага приділена ратифікації 20 червня 2022 року Верховною Радою України «Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами» – так званої «Стамбульської конвенції». Завдяки ратифікації Стамбульської конвенції ми наблизили власне законодавство до європейських цінностей. Досі домашнє насильство підпадає під два законодавства — адміністративне і кримінальне, а Стамбульська конвенція передбачає лише кримінальну відповідальність за домашнє насильство. Її цілі — зробити так, щоб жінки були захищені від усіх форм насильства та дискримінації, боротися за рівність між жінками й чоловіками, розробляти політику та заходи для захисту всіх жертв насильства й надання їм допомоги. Стамбульська конвенція передбачає кримінальну відповідальність за насильство над жінками.

Завдяки ратифікації конвенції держава має створити мережу установ, щоб жертва насильства могла отримати комплексну підтримку в одному місці. Слідчі, лікарі, психологи, юристи — всі служби мають між собою координуватися. Постраждалим держава має забезпечити цілодобовий доступ до притулку в найближчому місті, де можна залишатися з дітьми. Після ратифікації мають розслідувати всі випадки насильства, незалежно від того, хто про них заявив, — постраждалий, чи, наприклад, сусіди. Усі звернення поліція повинна перевірити і відреагувати.
«Для нас важливо, аби кожен, хто звернувся за правовою допомогою, отримав її вчасно, у повному обсязі та якісно. У практиці наших юристів та адвокатів є справи щодо домашнього насильства, тому ця тема є актуальною для юридичної спільноти. Держава є основним суб’єктом протидії насильству, тому органи державної влади повинні прикладати максимум зусиль для формування у суспільстві неприйняття насильства, вжиття необхідних заходів для його запобігання та створення системи захисту жертв і подолання наслідків насильства», – завершила свій виступ директорка Регіонального центру Олена Демченко.