Фахівці Бердянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги надали роз’яснення щодо чергового питання громадян. Місцевих жителів проконсультували про порядок оформлення документів на виїзд за межі України людини, котра не досягла шістнадцятирічного віку.
Відповідно до статті 313 Цивільного кодексу України особа, котра досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» оформлення проїзного документа дитини провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників батьків чи дітей у разі потреби самостійного виїзду неповнолітнього за кордон. У клопотанні мають бути зазначені відомості про дитину, а також про відсутність обставин, що обмежують відповідно до цього Закону право на виїзд за кордон (лише для дітей віком від 14 до 18 років). За відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду. Виїзд з України на постійне проживання дітей віком від 14 до 18 років може бути здійснено лише за їх згодою, оформленою письмово і нотаріально засвідченою.
Правила перетинання державного кордону громадянами України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року №57 із змінами і доповненнями, передбачають, що перетинання державного кордону для виїзду за межі України громадянами, які не досягли 16-річного віку, здійснюється лише за згодою обох батьків (усиновлювачів) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку.
Виїзд за кордон неповнолітніх у супроводі уповноважених осіб
Виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється:
1) за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків відсутній у пункті пропуску;
2) без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків, якщо другий з батьків є іноземцем або особою без громадянства, що підтверджується записом про батька у свідоцтві про народження дитини, та який (яка) відсутній у пункті пропуску або якщо у паспорті громадянина України для виїзду за кордон, з яким перетинає державний кордон громадянин, який не досяг 16-річного віку, або проїзному документі дитини є запис про вибуття на постійне місце проживання за межі України чи відмітка про взяття на консульський облік у дипломатичному представництві або консульській установі України за кордоном.
Нотаріально посвідчена згода другого з батьків не вимагається у разі пред’явлення документів або їх нотаріально засвідчених копій, а саме: свідоцтва про смерть другого з батьків; рішення суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків; рішення суду про визнання другого з батьків безвісно відсутнім; рішення суду про визнання другого з батьків недієздатним; рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків; довідки про народження дитини, виданої відділом реєстрації актів цивільного стану, із зазначенням підстав внесення відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (під час виїзду дитини за кордон у супроводі одинокої матері).
Оформлення нотаріально посвідченої згоди
По-перше, згоду батьків (усиновлювачів), піклувальників на виїзд дитини за кордон слід оформляти у вигляді заяви.
По-друге, справжність підпису батьків (усиновлювачів), піклувальників на такій заяві повинна бути нотаріально засвідчена.
Так, статтею 78 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріуси, засвідчують справжність підпису на документах, зміст яких не суперечить законові, і які не мають характеру угод та не містять у собі відомостей, що порочать честь і гідність людини. Нотаріуси, засвідчуючи справжність підпису, не посвідчують факти, викладені у документі, а лише підтверджують, що підпис зроблено певною особою.
За вчиненням цієї нотаріальної дії можна звернутися до будь-якої державної нотаріальної контори чи до приватного нотаріуса. Засвідчення справжності підпису на документах належить до повноважень і консульських установ.
Справжність підпису на документах може засвідчуватись за додержанням певних умов:
1. Документи, на яких засвідчується справжність підпису, не повинні суперечити законові, як за змістом так і за формою, містити у собі відомостей, що порочать честь і гідність людини.
2. Документи, на яких засвідчується справжність підпису, не повинні мати характеру угод. В іншому випадку може створюватись враження, що засвідчується не тільки справжність підпису, а й сама угода.
Згідно з статтею 45 Закону України «Про нотаріат» заяви та інші документи підписуються у присутності нотаріуса чи іншої посадової особи, яка вчиняє нотаріальну дію. У разі необхідності засвідчення вірності перекладу заяв про згоду на виїзд дитини за кордон з однієї мови на іншу до документів пред’являються такі самі вимоги, як і до документів при засвідченні справжності підпису. Тобто вони не повинні суперечити законові як за сутністю так і за формою, мати юридичне значення та ін. Засвідчувати вірність перекладу мають право як державні так і приватні нотаріуси, а також консульські установи. Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови.
У тому випадку, коли нотаріус не знає мови, якою потрібно перекласти документ, цей переклад може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус у порядку, що передбачений для засвідчення справжності підпису. У цьому випадку нотаріус повинен перевірити кваліфікацію перекладача, а перекладач підтвердити її. Для цього нотаріус, поряд з документом, що встановлює особу перекладача, повинен витребувати документ, який стверджує його кваліфікацію.
Процедура легалізації заяв
Офіційні документи (у нашому випадку – це заяви), які були складені на території України потребують процедури легалізації з метою використання їх на території інших держав.
Так, Конвенція 1961 року, що скасовує вимогу легалізації іноземних документів (далі – Конвенція), згода на обов’язковість якої надана Законом України від 10 січня 2002 року «Про приєднання України до Конвенції 1961 року, що скасовує вимогу легалізації іноземних документів», набула чинності між Україною і державами-учасницями Конвенції, що не висловили заперечень проти її приєднання, з 22 грудня 2003 року. Відповідно до статті 2 Конвенції кожна з Договірних держав звільняє від легалізації документи, на які поширюється ця Конвенція і які мають бути представлені на її території. Єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення апостилю компетентним органом держави, в якій документ був складений. До Конвенції приєдналися майже 90 країн світу (Швейцарія, Хорватія, Угорщина, Греція, Польща, Німеччина, Італія, Іспанія, Ізраїль, Австрія тощо).
Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 61 «Про надання повноважень на проставлення апостилю, передбаченого Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів», встановлено, що Міністерство юстиції України проставляє апостиль на документах, що видаються органами юстиції та судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України, для використання їх за кордоном.
Положенням про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228, передбачено, що Мін’юст здійснює підготовку нотаріально оформлених документів для їх подальшої консульської легалізації.
Компетентні органи з’ясовують чи підлягають подані документи проставленню апостилю; справжність підпису та якість, в якій виступала особа, що підписала документ, а також справжність відбитків печатки та/або штампа, проставлених на документах.
Реалізація прав дітей на виїзд за межі України
Слід зазначити, що в Україні основні підходи до реалізації прав дітей на виїзд за межі України протягом останнього часу істотно змінилися. Це пов’язано з посиленням уваги з боку держави до інтересів дітей, удосконаленням механізму контролю за дотриманням чинного законодавства у сфері охорони дитинства та багатьма іншими факторами.
Нормативне регулювання питання:
Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV; Закон України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 № 3857-XII; Правила перетинання державного кордону громадянами України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57; Сімейний кодекс України від 10.01.2002 № 2947-III; Закон України «Про нотаріат» від 02.09.1993 № 3425-XII; Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (укр/рос) від 05.10.1961; Закон України «Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів» від 10.01.2002 № 2933-III; постанова Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 61 «Про надання повноважень на проставлення апостилю, передбаченого Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів»; постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Міністерство юстиції України» від 02.07.2014 № 228.
Нагадуємо, що за отриманням безоплатної правової допомоги можна звернутися до Бердянського місцевого центру з надання БВПД, який знаходиться за адресою:
Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Свободи, 115/Богуславського, 8, 1-й поверх (будівля санепідемстанції)
Телефони: (06153) 4-89-42, (06153) 4-89-43, 095-020-99-18, 096-007-99-09,
ел.пошта: berdyansk.zaporizhya@legalaid.gov.ua,
Skype: berdyansk_center.
А також єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103 (діє цілодобово і безкоштовно).
