Прийняття та оформлення спадщини – це найбільш розповсюджене питання, з яким звертаються громадяни до Сарненського місцевого центру.
При оформленні спадщини неповнолітніми особами виникає ще більша кількість непорозумінь. Куди звертатися, хто має звертатися, в які терміни і скільки це буде коштувати – консультують працівники Сарненського місцевого центру з НБВПД.
Хто така малолітня та неповнолітня особа?
У цивільному праві неповнолітні особи поділяються на дві категорії:
– фізичні особи, які не досягли чотирнадцяти років, – малолітні;
– фізичні особи у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, – неповнолітні.
Відповідно, обсяг їхніх прав відрізняється, що для пересічних громадян не завжди зрозуміло.
Куди звернутися?
Спадкоємець або його законний представник, які бажають прийняти спадщину, подають нотаріусу (державному або приватному – за власним вибором) заяву про прийняття спадщини за місцем її відкриття. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Прийняття спадщини неповнолітніми
Малолітня та неповнолітня особа вважаються такими, що прийняли спадщину, якщо не була подана заява про відмову від прийняття спадщини відповідно до чинного законодавства. Тобто, незалежно від того чи подавалась заява про прийняття спадщини від імені малолітньої чи неповнолітньою особою, чи була зареєстрована малолітня або неповнолітня особа разом із спадкодавцем на момент смерті, вони приймають спадщину автоматично. Тому подання заяви про прийняття спадщини такими особами не є обов’язковим.
Особа, яка досягла чотирнадцяти років (неповнолітня), має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків.
Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої особи подають її батьки (усиновлювачі).
Для подання заяви про прийняття спадщини встановлюється термін у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Чи може неповнолітня або малолітня особа відмовитися від прийняття спадщини?
Неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів) і органу опіки та піклування. Варто зауважити, що така згода надається обома батьками.
У разі смерті одного з батьків:
– згода надається тим із батьків, хто є живим;
– надається свідоцтво про смерть померлого з батьків.
Батьки (усиновлювачі) можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування.
Що таке обов’язкова частка у спадщині?
При видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом нотаріус має обов’язково з’ясувати наявність спадкоємців, які мають право на обов’язкову частку у спадщині, перелік яких чітко визначено у статті 1241 Цивільного кодексу України, а саме малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки.
Обов’язкова частка у спадщині визначається незалежно від змісту заповіту розміром половини частки, яка належала б кожному із спадкоємців у разі спадкування за законом.
Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині.
Які ж документи необхідні для прийняття та оформлення спадщини?
– свідоцтво про смерть спадкодавця – оригінал;
– довідка з останнього місця проживання спадкодавця (для встановлення місця відкриття спадщини; для визначення можливого кола спадкоємців у разі спадкування за законом; для визначення осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині у разі спадкування за заповітом) – оригінал;
– заповіт (у разі наявності) – оригінал;
– документи, які підтверджують родинні відносини (свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб), повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису (про народження, про шлюб), копії актових записів (про народження, про шлюб), копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин) – оригінали;
– документи, які підтверджують право власності спадкодавця на спадкове майно, яке бажають оформити спадкоємці, – оригінали;
– свідоцтво про народження (для малолітніх до 14 років) – оригінал;
– паспорт (для неповнолітніх з 16 років) – оригінал;
– реєстраційний номер облікової картки платника податків (для усіх без винятку осіб, якщо до складу спадкового майна входить майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації) – оригінал.
Батьки, які діють від імені малолітньої особи або надають згоду неповнолітньому на прийняття та оформлення спадщини також повинні пред’явити нотаріусу:
– оригінали документів, які підтверджують родинні відносини з малолітньою чи неповнолітньою особою (свідоцтво про народження дитини);
– оригінали документів, які підтверджують особу батьків (паспорт).
Коли звертатися для видачі свідоцтва про право на спадщину?
Свідоцтво про право на спадщину видається на підставі заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини.
Якщо заповіт складено на користь зачатої, але ще не народженої дитини, видача свідоцтва про право на спадщину і розподіл спадщини між усіма спадкоємцями може відбутися лише після народження дитини.
Це положення застосовується також щодо дитини, зачатої за життя спадкодавця, але народженої після його смерті, у разі спадкування за законом.
Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким терміном не обмежена. Тобто за видачею свідоцтва про право на спадщину спадкоємці або їх законні представники мають право звертатись як одразу на наступний день після спливу шести місяців з дня відкриття спадщини, так і через рік.
Вартість
Загальну суму, в яку обійдеться прийняття та оформлення спадщини прорахувати неможливо. Вартість буде залежати від:
– місця звернення спадкоємця: приватний нотаріус чи державна нотаріальна контора;
– наявності чи відсутності необхідних для оформлення спадщини документів та їх стану (помилки, розбіжності і т.д.), що визначить подальший порядок ведення спадкової справи: нотаріальний чи судовий;
– наявність фактів, які надають можливість нотаріусу звільнити від сплати окремих платежів при оформленні спадщини (наприклад, державного мита, адміністративного збору);
– наявність чи відсутність обставин, які визначатимуть оподаткування об’єктів спадщини.
Довідково. Сарненський місцевий центр з надання БВПД знаходиться за адресою: м. Сарни, вул. Широка, 22 (другий поверх приміщення «Приватбанку»). Тел.: (03655) 3-22-20, (067) 856 74 35. Телефон безкоштовної гарячої лінії 0 800 213 103 (цілодобово).
Березнівське бюро правової допомоги: м. Березне, вул. Київська, 9 (приміщення ЦНАПу та статистики), тел. (03653)5-34-44, (067) 836 50 41, (096) 117 38 45.
Володимирецьке бюро правової допомоги: смт Володимирець, вул. Соборна, 20 (приміщення Володимирецької районної державної нотаріальної контори), тел. (03634) 2-58-08, (068) 091 88 85.
Дубровицьке бюро правової допомоги: м. Дубровиця, вул. Воробинська, 9 (приміщення районної бібліотеки), тел. (03658)2-00-06, (068) 085 13 52;.
Рокитнівське бюро правової допомоги: смт Рокитне, вул. Незалежності, 21 (приміщення Управління Державної казначейської служби України в Рокитнівському районі), тел. (03635)2-30-03, (097) 318 59 96.
Довідково: Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Кавказька, 7. Тел. (0362) 46-01-09, (067) 604-59-55 (цілодобово). Телефон безкоштовної гарячої лінії 0 800 213 103 (цілодобово).
