Улітку 2017 року до Решетилівського бюро правової допомоги за направленням з органу державної влади звернувся учасник АТО громадянин Р. для представництва його інтересів у суді як відповідача по справі про поділ спільного майна подружжя.
На надання безоплатної вторинної правової допомоги Р. було уповноважено заступника начальника Решетилівського бюро правової допомоги Першого полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Наталію Черниш.
Клієнт повідомив, що його колишня дружина звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить визнати за нею право власності на 2/3 частки житлового будинку, 2/3 частки від кожної з двох земельних ділянок, придбаних за час шлюбу, посилаючись на заборгованість по сплаті аліментів на утримання неповнолітніх дітей, якої в дійсності не було.
Працівник бюро допомогла клієнту зібрати необхідні докази, залучити свідків, підготувала заперечення проти позову та взяла участь у судовому засіданні, де довела необхідність поділу спірного майна у рівних частках.
Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Частиною 1 ст. 61 СК України встановлено, що об’єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Статтею 63 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Згідно ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім’ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
Враховуючи те, що позивачем не було доведено, що відповідач не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім’ї, суд не побачив підстав для відступлення від засади рівності часток подружжя у спільній сумісній власності.
Рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області позов було задоволено частково, визнано за позивачкою право власності в розмірі 1/2 частки житлового будинку, 1/2 частки від кожної з двох земельних ділянок. Рішення набрало законної сили 24 березня 2018 року.
Нагадуємо, що Решетилівське бюро правової допомоги працює за адресою: с-ще. Решетилівка, вул. Покровського,11, тел. (05363) 2-11-50.
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103
(дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України, цілодобово).
