До Новомиколаївського бюро правової допомоги звернувся мешканець селища з тим, що в будинку, який належить йому на праві власності, зареєстрована людина, яка фактично не проживає у житловому приміщенні з 1998 року. Суть порушеного питання – визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Першим запорізьким місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги було видано доручення адвокату Оксані Васил’ївій, яка підготувала позов і представляла інтереси клієнта в суді. Рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області заяву клієнта Першого МЦ про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням було задоволено повністю. І багаторічна проблема клієнта вирішена завдяки адвокату, який плідно співпрацює з системою БПД.
В свою чергу, фахівці Новомиколаївського бюро правової допомоги підготували роз’яснення з щодо примусового зняття особи з реєстрації місця проживання. Адже часто у людей, які зареєстрували у своїх житлових приміщеннях інших осіб, виникають проблеми, якщо останні протягом тривалого терміну не проживають та не з’являються у місці їх реєстрації. За таких обставин гостро постає питання про зняття особи з реєстрації без її згоди.
Враховуючи положення чинного цивільного законодавства України реєстрація місця проживання вказує на право людини користуватись конкретним житлом. Переважна більшість людей вважає, що відмітка про реєстрацію місця проживання встановлює право її власності на житло в якому особа зареєстрована. Вказане твердження є найпоширенішою помилкою середньостатистичного громадянина України, пов’язаною з правом власності на житло.
Якщо у помешканні проживає особа (не власник, а лише зареєстрована там), то вказану особу можна зняти з реєстрації за її згодою або у судовому порядку.
Особа може знятися з реєстрації добровільно. Для цього за згодою особи необхідно особисто подати заяву про зняття з реєстрації до Державної міграційної служби відповідного району.
У випадку, якщо особа не проживає за місцем реєстрації, або не надає згоди на зняття з реєстрації, таку особу можна зняти з реєстрації у примусовому порядку.
Примусове зняття особи з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі судового рішення. В такому випадку потрібно подавати позов про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщення та зняття з реєстрації.
Подавати позов до суду може власник, або квартиронаймач (якщо квартира не приватизована і є ордер). Позовна заява подається до суду за місцем знаходження житлового приміщення. Третьою особою в даній справі повинен бути залучений відповідний підрозділ Державної міграційної служби.
Варто зауважити:
- якщо квартира не приватизована, то згідно ст. 71 ч. 1 Житлового кодексу УРСР, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення лише протягом шести місяців;
- якщо квартира приватизована, то згідно із ч.2 ст. 405 Цивільного кодексу України член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між власником житла та членами його сім’ї або законом.
До позовної заяви необхідно долучити акти, які складає представник балансоутримувача, таких актів повинно бути не менше 3-х протягом 6 місяців у випадку, коли квартира не приватизована. У випадку приватизованої – 4-5 актів протягом 1 року.
Статтею 71 Житлового кодексу передбачено, що жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім’ї понад шість місяців у випадках:
- призову на строкову військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу, а також призову офіцерів із запасу на військову службу на строк до трьох років – протягом усього періоду проходження зазначеної військової служби; перебування на військовій службі прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби – протягом перших п’яти років перебування на військовій службі;
- тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв’язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, – протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання;
- влаштування дитини (дітей) на виховання до родичів, опікуна чи піклувальника, у прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, заклад для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, – протягом усього часу їх перебування у родичів, опікуна чи піклувальника, прийомній сім’ї, дитячому будинку сімейного типу, закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
- якщо з будинку, квартири (їх частини) вибула дитина (діти) і членів її (їх) сім’ї не залишилося, це житло може бути надано за договором оренди іншому громадянину до закінчення строку перебування дитини (дітей) у дитячому закладі або до досягнення нею (ними) повноліття і повернення від родичів, опікуна чи піклувальника, в окремих випадках – до закінчення навчання в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності, у тому числі для громадян, які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації, а також в професійно-технічних чи вищих навчальних закладах або до закінчення строку служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях;
- виїзду у зв’язку з виконанням обов’язків опікуна чи піклувальника, наданням батькам-вихователям житлового будинку або багатокімнатної квартири для створення дитячого будинку сімейного типу – протягом усього часу виконання таких обов’язків;
- влаштування непрацездатних осіб, у тому числі дітей-інвалідів, у будинку-інтернаті та іншій установі соціальної допомоги – протягом усього часу перебування в них;
- виїзду для лікування в лікувально-профілактичному закладі – протягом всього часу перебування в ньому;
- взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі – протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання, якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім’ї.
Якщо в будинку, квартирі (їх частині) не залишилися проживати інші члени сім’ї наймача, це житло може бути надано за договором оренди (найму) у встановленому законом порядку іншому громадянину до звільнення таких осіб з-під варти або до відбуття ними покарання.
У випадках, передбачених пунктами 1 – 7 цієї статті, право користування жилим приміщенням зберігається за відсутнім протягом шести місяців з дня закінчення строку, зазначеного у відповідному пункті.
Якщо наймач або члени його сім’ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору – судом.
Відповідно до житлового законодавства може бути встановлено й інші умови і випадки збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами на більш тривалий строк.
Відповідно до статті 72 Житлового Кодексу України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
За безоплатною правовою допомогою, юридичними консультаціями та роз’ясненнями законодавства звертайтеся до центрів з надання безоплатної правової допомоги:
- Перший запорізькій місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги – м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 77, 2-й поверх
- Новомиколаївське бюро правової допомоги – смт Новомиколаївка, вул. Соборності, 84, тел: (06144) 9-33-31.
