назад

1Одружуючись, кожний мріє, що це назавжди. Але, як кажуть, не так сталося, як гадалося. Про болюче питання поділу спільного майна подружжя розказала слухачам обласного радіо філії ПАТ НСТУ «Херсонська регіональна дирекція «Скіфія» начальник Скадовського бюро правової допомоги Тетяна Мосіна.

2

На початку програми фахівець системи БПД нагадала, що 2018-й рік оголошено Роком реалізації просвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!», мета якого – формування у суспільстві правової культури та правової свідомості, та відповіла на питання ведучої «Ранкового дайджесту» Юлії Шейко.

3Гостя студії повідомила, що Скадовське бюро правової допомоги є структурним підрозділом Голопристанського місцевого центру з надання БВПД. Звернувшись до місцевих центрів з надання БВПД та бюро, громадяни мають можливість отримати правові консультації з будь-яких питань, допомогу в складанні документів процесуального характеру та скористатись послугами адвоката абсолютно безкоштовно. Роботу адвоката оплачує держава.

За минулий 2017 рік до Скадовського бюро правової допомоги звернулося 599 клієнтів, це при тому, що в м. Скадовську існує ГО «Скадовщина – мій рідний край», яка також надає як первинну, так і вторинну правову допомогу. До нашого бюро люди звертаються з різних питань, найбільш актуальними є: сімейні, земельні, договірні, спадкові, пенсійного забезпечення, соціальні виплати.

Яке майно є спільною сумісною власністю?

Статтею 60 Сімейного кодексу України визначено, що майно, яке набуте у шлюбі, незалежно від того, що хтось один з подружжя не мав з поважної причини самостійного заробітку. Такими поважними причинами можуть бути, наприклад, навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо.

Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання цим майном, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

До майна, що належить подружжю на праві спільної сумісної власності, відноситься:

  • майно, набуте у шлюбі (за винятком речей індивідуального користування);
  • доходи, отримані кожним із подружжя (заробітна плата, пенсія, стипендія тощо);
  • речі, придбані для одного із подружжя для професійних занять (музичні інструменти, лікарське устаткування, оргтехніка тощо).

Якщо майно дружини/чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових витрат або затрат другого з подружжя, або якщо один із подружжя своєю працею чи коштами брав участь в утриманні майна, управлінні цим майном чи догляді за ним, то таке майно або дохід, одержаний від цього майна, у разі спору можуть бути визнані за рішенням суду об’єктом права спільної сумісної власності.

Увага! Якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Яке майно є особистою приватною власністю дружини, чоловіка?

Відповідно до ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:

  • майно, набуте до шлюбу;
  • майно, набуте у шлюбі на підставі договору дарування або в порядку спадкування;
  • майно, набуте у шлюбі за кошти, які належали їй чи йому особисто;
  • житло, набуте у шлюбі внаслідок його приватизації;
  • земельна ділянка, набута у шлюбі внаслідок приватизації;
  • речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя;
  • премії, нагороди, які вона, він одержали за особисті заслуги (суд може визнати за другим з подружжя право на частку цієї премії, нагороди, якщо буде встановлено, що він своїми діями сприяв її одержанню);
  • кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй, йому належала та відшкодування завданої моральної шкоди;
  • страхові суми за обов’язковим чи добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, які були особистою приватною власністю кожного з подружжя;
  • майно, набуте за час їхнього окремого проживання у зв’язку з фактичним припиненням шлюбних відносин (за рішенням суду);
  • якщо у придбання майна вкладені, крім спільних коштів, і кошти, які належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю;
  • якщо річ, що належить одному з подружжя, плодоносить, дає приплід або дохід (дивіденди), він є власником цих плодів, приплоду або доходу (дивідендів).

Як провести розділ майна добровільно?

Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою, уклавши договір про поділ майна або договір про виділ майна зі складу майна подружжя.

Договір про поділ чи виділ нерухомого майна підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню.

Який порядок поділу майна через суд?

Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя.

Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема, на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

У разі, коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею/ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

До якого суду звертатися і скільки це коштує?

Справи щодо поділу спільного майна подружжя розглядаються місцевими загальними судами в порядку позовного провадження за місцем розташування майна або його основної частини (якщо це стосується нерухомого майна) або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідача (якщо стосується поділу рухомого майна).

Слід відзначити, що до вимог про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, позовна давність не застосовується за умови, якщо шлюб між ними не розірвано.

До вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у 3 роки, яка обчислюється від дня, коли один зі співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.

При поданні позову сплачується судовий збір, який визначається виходячи із вартості майна, яке підлягає поділу — 1% вартості. Однак судовий збір не може бути менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та більшим за 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні ставок судового збору застосовується розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду. Розмір вказаного прожиткового мінімуму на 1 січня 2018 року становить 1762 гривні.

Чи є якісь особливі випадки?

Під час поділу майна важливу роль відіграє багато різних нюансів, які індивідуальні для кожного окремо взятого подружжя. Це можуть бути і питання поділу боргових зобов’язань, і питання поділу майна між подружжям у випадках, коли один із них (або обидва) є фізичними особами – підприємцями, або ж серед майна є недобудоване майно.

Чи повинні враховуватись боргові зобов’язання при поділі майна подружжя?

Відповідно до ч.3 ст. 61 Сімейного кодексу України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім’ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частина 4. ст. 65 СК України встановлює, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї, створює обов’язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім’ї. Таким чином, якщо одним з подружжя укладено договір в інтересах сім’ї, то цивільні права та обов’язки за цим договором виникають в обох із подружжя.Якщо наявність боргових зобов’язань підтверджується відповідними засобами доказування, такі боргові зобов’язання повинні враховуватись при поділі майна подружжя.

Як приклад може бути ситуація, коли чоловік, за час перебування у шлюбі, взяв у банку кредит, за який було придбано жилий будинок, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, а також для здійснення переобладнання та ремонту цього жилого будинку. В такому випадку обов’язки по погашенню даного кредиту виникають і в чоловіка , і в дружини.

Майно фізичної особи-підприємця – це особиста приватна власність чи спільна сумісна власність?

Майно фізичної особи – підприємця, яке придбане за його власні кошти, або за кошти третіх осіб, та використовується в його підприємницькій діяльності з метою одержання прибутку, слід розглядати як його особисту приватну власність, відповідно до ст. 57 СК України (про що ми говорили раніше), а не як об’єкт спільної сумісної власності подружжя, який підпадає під регулювання ст. ст. 60, 61 СК України.

Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але і спільністю участі подружжя коштами або працею в набутті майна. Тобто, застосовуючи цю норму права (ст. 60 СК України) та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, якщо спір вирішується через суд, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття є спільні сумісні кошти  або спільна праця подружжя.

Адже  зі змісту нормативних положень глав 7 та 8 СК України, власність у сім’ї існує у двох правових режимах: спільна сумісна власність подружжя та особиста приватна власність кожного з подружжя, залежно від якого регулюється питання розпорядження таким майном.

Прикладом може бути ситуація, коли фізична особа-підприємець за рахунок коштів отриманих від батьків, за ціною та на умовах, визначених ним самостійно, придбав нежилі приміщення   для їх використання у його підприємницькій діяльності.

У разі ж якщо подружжям передає своє спільне сумісне майно до статутного фонду приватного підприємства, учасником якого є один із подружжя, майно переходить у приватну власність цього підприємства, а в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов’язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя (а не право власності на саме майно) або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства, або половини майна, що залишилось після ліквідації підприємства.

При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового; для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово (ч. ч. 2, 3 ст. 65 СК України).

Чи можливий поділ недобудованого майна подружжя?

Відповідно до частини другої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Отже, новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу житлового будинку після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього. Однак до цього, не будучи житловим будинком з юридичного погляду, об’єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов’язки, тому такий об’єкт є майном, яке за передбачених законом умов може належати на праві спільної сумісної власності подружжю і з дотриманням будівельних норм і правил підлягати поділу між ними. У разі неможливості поділу об’єкта незавершеного будівництва суд може визнати право за цими особами на будівельні матеріали і конструктивні елементи будинку або з урахуванням конкретних обставин залишити його одній зі сторін, а іншій присудити грошову компенсацію.

За позовом дружини, членів сім’ї забудовника, які спільно будували будинок, а також спадкоємців суд має право здійснити поділ об’єкта незавершеного будівництва, якщо, враховуючи ступінь його готовності, можна визначити окремі частини, що підлягають виділу, і технічно можливо довести до кінця будівництво зазначеними особами.

Завершуючи ефір, Тетяна Мосіна нагадала, що кожен, хто потребує правової допомоги, може зателефонувати на єдиний номер гарячої лінії системи безоплатної правової допомоги:

0-800-213-103
(безкоштовно з усіх стаціонарних та мобільних телефонів).

Для отримання консультацій чи роз’яснень з правових питань можна звертатися безпосередньо до місцевих центрів з надання БВПД та бюро правової допомоги:

Місцезнаходження і телефонні номери місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги та бюро правової допомоги Херсонської області

Бериславський місцевий центр з надання БВПД
(05546) 7-66-66; +38 (068)-814-38-61; +38 (050)-219-78-18
Адреса: 74300, Херсонська обл., м. Берислав, вул. Воскресенська (Рози Люксембург), 6а (вхід з вул. Леніна)

Великоолександрівське бюро правової допомоги
(05532) 2-10-27; +38 (068) 364-30-70
Адреса: 74100, Херсонська область, смт. Великоолександрівка, вул. Свободи (Леніна), 138

Високопільське бюро правової допомоги
(05535) 2-16-03; +38 (098) 394-31-86
Адреса: 74000, Херсонська область, смт. Високопілля, вул. Банкова (Леніна), 10

Нововоронцовське бюро правової допомоги
(05533) 2-12-07
Адреса: 74200, Херсонська область, смт. Нововоронцовка, вул. Суворова , 4

Голопристанський місцевий центр з надання БВПД
(05539) 2-10-91 / 2-10-96
Адреса: 75600, Херсонська обл., м. Гола Пристань, пров. Курортний, 7

Каланчацьке бюро правової допомоги
(05530) 3-15-03; +38 (050) 875-30-50; +38 (099) 331-04-23
Адреса: 75800, Херсонська область, смт. Каланчак, вул. Херсонська (Леніна), 9

Скадовське бюро правової допомоги
(05537) 5-46-21; +38 (095) 539-53-61; +38 (095) 459-29-71
Адреса: 75700, Херсонська область, м. Скадовськ, вул. Сергіївська (Радянська), 4

Каховський місцевий центр з надання БВПД
(05536) 2-06-24 / 2-06-29
Адреса: 74800, Херсонська обл., м. Каховка, вул. Велика Куликовська, 138

Великолепетиське бюро правової допомоги
(05543) 2-24-84; +38 (095) 342-78-76
Адреса: 74500, Херсонська обл., смт. В. Лепетиха, вул. Миру (Куйбишева), 15

Верхньорогачицьке бюро правової допомоги
(05545) 51554; +38 (066) 484-71-29; +38 (066) 215-37-43
Адреса: 74400, Херсонська обл., смт. Верхній Рогачик, вул. Владичанського, 16

Генічеське бюро правової допомоги
(05534) 3-45-34; +38 (066) 578-38-26
Адреса: 75500, Херсонська обл., м. Генічеськ, вул. Центральна (Леніна), 6

Горностаївське бюро правової допомоги
(05544) 4-10-93; +38 (066) 196-70-39
Адреса: 74600, Херсонська обл., смт. Горностаївка, вул. Покровська (Леніна), 172

Іванівське бюро правової допомоги
(05531) 3-12-70; +38 (095) 823-87-67
Адреса: 75400, Херсонська обл., смт. Іванівка, вул. Молодіжна, 4

Нижньосірогозьке бюро правової допомоги
(05540) 2-17-35; +38 (095) 183-86-26
Адреса: 74700, Херсонська обл., смт. Нижні Сірогози, вул. Садова, 10

Новокаховське бюро правової допомоги
(05549) 3-50-70
Адреса: 74900, Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул. Французька (Паризької Комуни), 5

Новотроїцьке бюро правової допомоги
(05548) 5-24-44; +38 (095) 368-53-40
Адреса: 75300, Херсонська обл., смт. Новотроїцьке, вул. Банкова (Чапаєва), 3

Чаплинське бюро правової допомоги
(05538) 2-11-78; +38 (095) 372-68-83
Адреса: 75200, Херсонська обл., смт. Чаплинка, вул. Грушевського, 38

Херсонський місцевий центр з надання БВПД
(0552) 45-63-16 / 42-83-30; +38 (067) 789-72-36 / +38 (066) 772-07-70
Адреса: 73027, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Стрітенська (Р. Люксембург), 7

Білозерське бюро правової допомоги
(05547) 3-32-60; +38 (068) 364-86-28; +38 (095) 423-61-23
Адреса: 75000, Херсонська область, смт. Білозерка, вул. Свободи (К.Маркса), 108 (приміщення редакції газети «Придніпровська зірка»)

Олешківське бюро правової допомоги
(05542) 2-10-80; +38 (068) 364-86-29
Адреса: 75100, Херсонська область, м. Олешки, вул. Гвардійська, 4
(будівля райспоживспілки)