Директор Координаційного центру з надання правової допомоги Андрій Вишневський прийняв рішення взяти участь у конкурсі на посаду Голови Національної поліції України і подав перші документи (мотиваційний лист та резюме), які наводимо тут у повному обсязі (за виключенням персональних даних) для ознайомлення громади.
МОТИВАЦІЙНИЙ ЛИСТ
Віднедавна маю страх за життя своїх близьких. В Україні ми більше не відчуваємо себе у безпеці. Немає віри, що держава протидіє злочинності: її рівень невпинно зростає. Люди беззахисні перед загрозою порушення їхніх прав і свобод. Публічна безпека і порядок примарні.
Такий стан обурює, адже під тиском суспільства держава створила правову основу для діяльності нової інституції – Національної поліції України, а ми як платники податків щедро фінансуємо її діяльність, витрачаючи на це майже 17 млрд. грн. на рік.
Чи не єдиним позитивним зрушенням на краще ми бачимо створення нової патрульної поліції. Але на фоні відсутності видимих результатів у реформуванні кримінальної поліції та органів досудового розслідування, падінні якості оперативно-розшукової роботи та слідства, гучних відставок керівників, які бралися за цю реформу і на півдорозі покинули справу напризволяще, вартісність цього здобутку стає сумнівною.
Напевне, випадків жорсткого, нелюдського або такого, що принижує людську гідність, поводження стало відчутно менше. Але навряд чи це можна вважати заслугою самої лише поліції – значною мірою до цього спричинилися національний превентивний механізм та система безоплатної правової допомоги.
На жаль, є підстави вважати, що практика прихованих затримань продовжується, як продовжується і практика номінального залучення лояльних до сторони обвинувачення захисників у зручний для слідчих спосіб.
УБОЗ і УБЕЗ змінили назви, але не змінили цінностей, цілей і методів.
Найгірший висновок полягає у тому, що стиль роботи центрального органу управління з 2013 року майже не змінився. Сила протидії змінам вартує кращого застосування.
Вважаю, що значний досвід роботи на посадах в державному управлінні у різні часи, зокрема, успішний досвід створення «з нуля» ефективної системи надання безоплатної правової допомоги, достатній рівень освіти та лідерські якості дозволять мені забезпечити результативну та ефективну імплементацію Закону України «Про Національну поліцію України» на посаді Голови Національної поліції України.
При цьому переконаний, що відсутність досвіду роботи в органах внутрішніх справ не лише не є моїм недоліком, а є моєю головною перевагою.
Серед короткострокових пріоритетів на посаді голови поліції бачу такі:
1) створення Центру реформування поліції як державної установи Національної поліції України (внутрішній think tank), безпосередньо підпорядкованої Голові Національної поліції України – ІІ квартал 2017 року;
2) проведення аудиту ефективності діяльності окремих ключових підрозділів поліції силами незалежних експертних груп, сформованих з міжнародних та місцевих експертів, публічна презентація та експертне обговорення його результатів (ІІ квартал 2017 року – І квартал 2018 року): департаментів: захисту економіки; кіберполіції; внутрішньої безпеки; оперативної служби; оперативно-технічних заходів; протидії наркозлочинності; превенції; інформаційної підтримки та координації поліції «102»; «Корпусу оперативно-раптової дії»; головного слідчого управління; управління з питань запобігання корупції та проведення люстрації;
3) розроблення на основі результатів аудиту ефективності та кращого іноземного досвіду, забезпечення прийняття та фінансування починаючи з 2019 року Державної цільової програми реформування поліції на 2019 – 2023 роки (ІІ квартал 2018 року).
Серед середньострокових пріоритетів (2019 – 2023 роки) на посаді Голови Національної поліції України бачу такі:
1) демонтаж старого апарату управління і побудова нової моделі управління на основі цінностей, місії і бачення;
2) створення ефективної системи первинної професійної підготовки та післядипломної освіти поліцейських;
3) модернізація кримінальної поліції;
4) підвищення якості роботи органів досудового розслідування;
5) реалізація спільних проектів з громадськістю (community based policing);
6) розвиток поліції особливого призначення та створення нових інституціональних рамок для ефективної міжвідомчої координації поліції із державними службами: надзвичайних ситуацій, прикордонною та міграційною («центри управління кризами»);
7) налагодження системи підготовки, презентації, громадського обговорення звітів про поліцейську діяльність, їх регулярного розгляду на сесіях обласних, районних та міських рад з відповідним реагуванням;
8) запровадження ефективної антикорупційної програми та системи внутрішньої безпеки.
07.01.2017 Андрій Вишневський
ВИШНЕВСЬКИЙ АНДРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
Мета
Демонтувати міліцейський управлінський апарат і розбудувати поліцію відповідно до принципів верховенства права, дотримання прав і свобод людини, цінностей професійного, чесного та відданого служіння Українському народу.
Професійні навички
– Керівництво центральним органом виконавчої влади;
– менеджмент державної політики; організація розроблення, впровадження та удосконалення актів законодавства у сфері державної служби та правосуддя;
– управління публічними фінансами та персоналом державних установ;
– стратегічне планування, управління змінами та ризиками;
– міжнародне співробітництво та комунікації.
Особисті дані
– Народився 13 грудня 1977 року у м. Харків (39 років);
– громадянин України; громадянства (підданства) іноземної держави не маю;
– судимості не маю, до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, не притягувався;
– під дію Закону України «Про очищення влади» не підпадаю.
Досвід роботи
Липень 2012 р. – дотепер:
Координаційний центр з надання правової допомоги,
посада – директор;
жовтень 2011 р. – липень 2012 р.:
Центр правової реформи і законопроектних робіт при Міністерстві юстиції України,
посада – директор;
березень 2008 р. – жовтень 2011 р.:
Головне управління державної служби України,
посада – заступник Начальника (з правової роботи, модернізації державної служби та міжнародного співробітництва);
квітень 2004 р. – березень 2008 р.:
Центр сприяння інституційному розвитку державної служби,
посада – директор;
жовтень 2001 р. – квітень 2004 р.:
підприємницька діяльність;
січень – жовтень 2001 р.:
Державне підприємство «Науково-дослідний інститут регіональної політики»,
посада – директор київської філії;
липень 1999 р. – жовтень 2000 р.:
Харківська обласна державна адміністрація,
посада – провідний спеціаліст Головного управління з питань внутрішньої політики;
січень – липень 1998 р.:
Харківська обласна державна телерадіокомпанія,
посада – редактор.
Професійні здобутки
– ініціював утворення Координаційного центру з надання правової допомоги (утворений постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2012 № 504). За час роботи на посаді директора Координаційного центру з надання правової допомоги забезпечив побудову системи надання безоплатної правової допомоги, до складу якої на сьогодні входять 121 державна установа центрального, регіонального та місцевого рівня, 422 відокремлених структурних підрозділи із загальною чисельністю понад 3,8 тис. штатних працівників та понад 5 тисяч адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу. Ця система, яка розпочала роботу з 01.01.2013, а повноцінно функціонує з 01.07.2015, щорічно забезпечує надання безоплатної правової допомоги близько 300 тис. соціально незахищених людей у кримінальних провадженнях, цивільних та адміністративних справах;
– протягом 2005 – 2011 років керував роботою з розроблення проекту нової редакції Закону України «Про державну службу», результатом якої стало прийняття Закону України «Про державну службу» від 17.11.2011 № 4050;
– ініціював утворення та організував разом з колегами роботу Школи вищого корпусу державної служби (утворена наказом Головного управління державної служби України від 27.10.2008 № 297);
– ініціював та організував разом з колегами і науковцями Інституту історії України Національної академії наук України проведення, видання та розповсюдження результатів фундаментального академічного дослідження історії державної служби в Україні як член редакційної колегії (Історія державної служби в Україні. У 5 т. – К.: Ніка-Центр, 2009);
– організував разом з колегами перехід роботи Головного управління державної служби України (разом з підвідомчими установами та територіальними органами) на електронний документообіг з використанням електронного цифрового підпису – вперше в Україні у центральному органі виконавчої влади.
Освіта
2002 – 2005 рр.:
Київський університет права при Інституті держави і права ім. В. М. Корецького Національної академії наук України,
освітньо-кваліфікаційний рівень – спеціаліст,
спеціальність – правознавство,
кваліфікація – юрист;
1994 – 1999 рр.:
Харківський державний університет,
освітньо-кваліфікаційний рівень – спеціаліст,
спеціальність – біологія,
кваліфікація – біолог, викладач біології та хімії.
Додаткові відомості
Вільно володію англійською мовою
Заслужений юрист України
Співавтор двох книг з державного управління:
План модернізації державного управління: пропозиції щодо приведення державного управління та державної служби України у відповідність із принципами і практиками демократичного урядування / В. Афанасьєва, А. Вишневський (кер. авт. колективу), Р. Гекалюк [та ін.]; Під заг. ред. Т. Мотренка. — К. : Центр адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу, 2010. — 320 c.;
Порядок денний нового міністра: практ. рекомендації щодо ефективного розв’язання першочергових завдань новопризнач. міністрами та керівниками ін. органів виконавч. влади / [А. Вишневський (кер. авт. колективу), В. Афанасьєва, В. Баланюк та ін.; за заг. ред. Т. Мотренка]. — К. : Центр адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу, 2010. — 176 c.
Член ВГО «Асоціація правників України» – керівник програми «Адвокат майбутнього»
Джерело:
