Відповідно до статті 187 Кодексу Законів про працю України неповнолітні, тобто особи, що не досягли вісімнадцяти років, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України.
Ці пільги зумовлені необхідністю забезпечити захист їх здоров’я, життя, створити оптимальні умови для реалізації права на освіту, відпочинок, тощо.
Загалом, допускається прийняття на роботу осіб, які досягли шістнадцяти років.
Водночас, як виняток, за згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть прийматись на роботу особи, які досягли п’ятнадцяти років.
Крім того, частиною 3 статті 188 КЗпП України встановлено, що для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними чотирнадцятирічного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює.
При цьому усі особи молодше вісімнадцяти років приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов’язковому медичному оглядові.
Обов’язковою умовою при укладенні трудового договору з неповнолітнім є додержання письмової форми договору (ст. 24 КЗпП України).
Законодавством встановлені певні заборони щодо застосування праці неповнолітніх. Так, забороняється застосування праці осіб молодше вісімнадцяти років на важких роботах і на роботах з шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах. Забороняється також залучати осіб молодше вісімнадцяти років до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Перелік важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31.03.94 № 46. Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22.03.96 р. № 59. І зокрема передбачають, що призначати підлітків на роботи, які пов’язані виключно з підійманням, утриманням або переміщенням важких речей взагалі забороняється.
Забороняється й залучати працівників молодше вісімнадцяти років до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні.
Передбачені й певні гарантії щодо робочого часу. Як відомо, нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. В той же час для осіб які не досягли 18 років встановлена скорочена тривалість робочого часу: для працівників віком від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) – 24 години на тиждень. При цьому заробітна плата працівникам молодше вісімнадцяти років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.
Також встановлено, що тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу для осіб відповідного віку. Оплата праці учнів, які працюють у вільний від навчання час, провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
Щодо відпусток, то особам віком до вісімнадцяти років надається щорічна основна відпустка тривалістю 31 календарний день. При цьому щорічні відпустки працівникам віком до вісімнадцяти років надаються у зручний для них час, що слід враховувати під час складання графіків відпусток. Також, щорічні відпустки працівникам віком до вісімнадцяти років повної тривалості у перший рік роботи можуть надаватися за їх заявою до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на підприємстві, в установі, організації.
Встановлені й додаткові гарантії при звільненні. Так, звільнення працівників молодше вісімнадцяти років з ініціативи роботодавця допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тільки за згодою відповідної служби у справах дітей. При цьому звільнення з підстав, зазначених в пунктах 1, 2 і 6 статті 40 КЗпП України, провадиться лише у виняткових випадках і не допускається без працевлаштування.
Крім того, статтею 199 КЗпП України передбачено, що батьки, усиновителі і піклувальники неповнолітнього, а також державні органи та службові особи, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю, мають право вимагати розірвання трудового договору з неповнолітнім, у тому числі й строкового, коли продовження його чинності загрожує здоров’ю неповнолітнього або порушує його законні інтереси.
До того ж варто пам’ятати й про норми статей 43 та 52 Конституції України, згідно з якими використання праці неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров’я роботах забороняється, а за експлуатацію дітей передбачено кримінальну відповідальність.
Нагадуємо, що безоплатна правова допомога надається Новгород-Сіверським бюро правової допомоги за адресою: м. Новгород-Сіверський, вул. Губернська,24 тел: 2-14-87.
Також за правовою допомогою звертайтесь до Менського місцевого центру з надання БВПД з 9-00 год. до 18-00 год. за адресою: м. Мена, вул. Героїв АТО, буд.9, тел.: 3-30-01. Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.
