У травні відзначається Міжнародний день протидії булінгу. За даними ЮНІСЕФ, 67% дітей стикаються з цькуванням: у школі, на гуртках, в дитячих таборах. Захистити дитину у такій ситуації допоможе закон про протидію булінгу, який вступив у дію в січні 2019 року. Відверто про булінг і про те, як йому протидіяти. Про цей йшлося під час правопросвітницького заходу, який відбувся у Чернівецькому ліцеї №1.
Що таке булінг та як захисти себе від цькувань, використовуючи закон, а не стусани, розповів ліцеїстам начальник сектору зв’язків із громадськістю управління патрульної поліції у Чернівецькій області Ігор Пастух. «У перекладі з англійської булінг означає цькування. Закон так визначив поняття «булінг» – діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого», – роз’яснив поліцейський.
Найпоширеніші форми булінгу:
• словесні образи, глузування, обзивання, погрози;
• образливі жести або дії;
• залякування за допомогою слів, загрозливих інтонацій;
• ігнорування, відмова від спілкування, виключення із гри, бойкот;
• вимагання грошей, їжі, речей, умисне пошкодження особистого майна;
• фізичне насилля (штовхання, підніжки, викручування рук, тілесні ушкодження);
• приниження за допомогою мобільних телефонів та інтернету (СМС-повідомлення, електронні листи, образливі репліки і коментарі у чатах).
Види булінгу:
• Фізичне насильство найбільш помітне, однак складає менше третини випадків булінгу (штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, ляпаси, пошкодження та знищення одягу та особистих речей жертви, а також погляди, жести, образливі рухи тіла та міміки обличчя).
• Економічний булінг – крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей жертви, вимагання грошей тощо.
• Психологічний булінг – принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміки обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж тощо.
• Сексуальний булінг – принизливі погляди, жести, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти тощо.
• Кібербулінг – приниження за допомогою мобільних телефонів, інтернету, інших електронних пристроїв (пересилка неоднозначних фото, обзивання по телефону, знімання на відео бійок чи інших принижень і викладання відео в мережу інтернет, цькування через соціальні мережі).
Яка відповідальність очікує на кривдників? Про це розповіла начальник відділу комунікацій та правопросвітництва Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернівецькій області Ольга Андріцька.
«Не залишайтесь із проблемою наодинці. У січні вступив у дію Закон про протидію булінгу, тож у вас є важелі впливу на ситуацію. Зверніться до класного керівника. В разі його неспроможності владнати ситуацію – до директора. Найкраще написати і зареєструвати офіційну заяву, адже керівництво навчального закладу несе особисту відповідальність за створення безпечного і комфортного середовища для кожної дитини. Однак, якщо опісля цього булер продовжує Вас цькувати, не варто зволікати із написанням відповідної заяви до поліції», – роз’яснила фахівець системи безоплатної правової допомоги.
Практикуючий психолог Тетяна Іордакі роз’яснила, що допомоги потребують не лише постраждалі від насильства, а й агресори. «Деякі діти булять, тому що самі постраждали від насильства. Це могло відбутись вдома або деінде. У такий спосіб вони проявляють свій біль і гнів, який накопичився в них. Агресія породжує агресію!» – пояснила вона.
Як діяти, якщо ви стали жертвою булінгу? Діти отримали такі поради від психолога:
– Не панікуйте, не замикайтесь у собі і не намагайтесь вирішити проблему самотужки;
– не бійтесь просити про допомогу;
– якщо Вас ображають, цькують, шантажують, то не тримайте це у секреті (розкажіть тому, кому довіряєте: батькам, другу, родичу, тренеру, шкільному психологу);
– не звинувачуйте себе і не виправдовуйте кривдників, бо ніхто не має права ображати Вас;
– у будь-якій конфліктній ситуації потрібно звертатись по допомогу до адміністрації школи, вчителів, старших учнів;
– проконсультуватися із шкільним психологом, щоб повернути впевненість у власних силах і щоб зрозуміти, як діяти.
Насамкінець ліцеїсти виконали практичні завдання, покликані згуртувати їх. Присутнім нагадали, що правопросвітницький захід відбувся у рамках загальнонаціонального правопросвітницького проекту «Я маю право».
Контактна інформація! Звернутися по допомогу до фахівців Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернівецькій області можна за адресою: Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Василя Аксенина, 5. Телефон: (0 372) 55 31 38.
Єдиний телефонний номер системи БПД – 0 800 213 103
(дзвінки на вказану телефонну лінію зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України є безкоштовними та приймаються цілодобово).
