назад

У справі за участі адвоката системи безоплатної правової допомоги ухвалено виправдувальний вирок

2016 12 28RВідмінності людей у поглядах, інтересах, їх прагненнях, нав’язування власної позиції, психологічна напруженість та протиборство деколи провокують суперечки, які можуть породжувати несприятливі наслідки як для однієї, так і для обох сторін конфлікту.

Щось подібне було і цього разу, коли внаслідок зустрічі двох приятелів у помешканні одного із них виникла суперечка, яка переросла в бійку, внаслідок чого потерплій особі було нанесено тяжкі тілесні ушкодження.

В результаті такого побутового конфлікту було затримано власника помешкання та пред’явлено йому підозру у вчиненні кримінального правопорушення, що підпадає під ознаки складу злочину, передбаченого частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, що є небезпечним для життя в момент заподіяння.

Зазначене кримінальне правопорушення відноситься до злочинів проти життя та здоров’я та кваліфікується як тяжкий злочин. Згідно санкції інкримінованої статті особа, винна у скоєному, карається позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років.

Пред’явлене обвинувачення ґрунтувалося на тому, що між односельцями, які знають один одного вже близько десяти років, після спільних посиденьок та розпивання алкогольних напоїв у помешканні одного з них зав’язалася суперечка побутового характеру, що в подальшому переросла у бійку, в результаті чого господар помешкання наніс численні удари своєму приятелю, у тому числі із застосуванням холодної зброї.

Втім, в ході судового розгляду матеріалів цього кримінального провадження було встановлено дещо інші обставини справи вчиненого кримінального правопорушення.

Як з’ясувалося, саме потерпілий спровокував конфлікт, так як перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння без будь-якого дозволу зайшов до будинку обвинуваченого та почав словесну суперечку, що супроводжувалась образами та нецензурною лайкою, а також побиттям власника оселі. Більше того, така поведінка потерпілого повторювалась кілька разів з певними проміжками в часі, тобто повертаючись до господаря, нібито з метою примирення, потерпілий знову починав його ображати та наносити тілесні ушкодження. За таких обставин господарю помешкання нічого не залишалось окрім того, що оборонятись від сп’янілого приятеля. Як наслідок, саме в межах самозахисту, обвинувачений і наніс потерпілому удари по тілу ножем, що потрапив під руку.

Адвокат Олійнич Юрій Васильович, що діяв за дорученням Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернівецькій області, зумів довести суду, що дії його підзахисного – це ніщо інше як самозахист, який не має характеру прямого умислу на заподіяння тяжкого тілесного ушкодження потерпілому. Адже потерпілий, попри те, що вже наніс йому численні удари по обличчю та тілу, не зупинявся, а продовжував бійку та реально погрожував йому вбивством. Тому в такій обстановці обвинувачений не мав іншого способу аби протидіяти та припинити протиправні дії потерпілого.

Так, як визначено положеннями статті 3 та частини 2 статті 27 Конституції України, людина, її життя та здоров’я, честь і гідність, безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Кожен має право захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань.

Відповідно до статті 36 Кримінального кодексу України кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади. При цьому, в розумінні цієї норми необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Що ж стосується перевищення меж необхідної оборони, воно визнається умисним заподіянням тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. Не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком настання кримінальної відповідальності застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає.

Отже, з норм матеріального права, а також позиції захисника, заслухавши показання обвинуваченого, потерпілого, заявлених по справі свідків, дослідивши наявні у справі докази суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого не були умисними, а є необхідною обороною. При цьому, перевищення меж необхідної оборони обвинуваченим не було допущено, а здійснений захист відповідав небезпечності посягання та обстановці, яка склалася.

Таким чином, встановивши наявність обставин, що виключають злочинність вчиненого діяння, суд ухвалив рішення визнати обвинуваченого невинуватим у пред’явленому йому обвинуваченні та виправдати його у зв’язку із недоведеністю наявності в діянні складу кримінального правопорушення.

Довідка! Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернівецькій області знаходиться за адресою: вул. Аксенина, 5, м. Чернівці.
Єдиний телефонний номер системи БПД – 0 800 213 103 (Дзвінки на вказану телефону лінію є безкоштовними та приймаються цілодобово).