Забезпечення належної якості правових послуг є одним з ключових завдань, що стоять перед адміністраторами та провайдерами безоплатної правової допомоги. Цьому питанню було приділено значну увагу під час зустрічі представників міністерств юстиції, систем надання безоплатної правової допомоги та органів адвокатського самоврядування Литви, України, Молдови та Грузії, що відбулася у Вільнюсі.
Обмін практиками виявився цікавим для усіх делегацій. Так, представники Грузії розповіли, що Національна асоціація адвокатів країни, усвідомлюючи відповідальність за забезпечення професійного рівня національної адвокатури та ефективне використання їхніх внесків, всі свої тренінги проводить для своїх членів на абсолютно безкоштовній основі, як очно, так і дистанційно. Це не лише дозволяє адвокатам постійно підвищувати свою кваліфікацію, не піклуючись про будь-які додаткові затрати, але й відіграє особливо важливу роль у становленні молодих адвокатів, які навіть не маючи значного початкового капіталу, вже можуть дозволити собі необмежений доступ до повної бази накопичених знань адвокатської спільноти.
Національна асоціація адвокатів Грузії також дуже тісно співпрацює з Службою безоплатної правової допомоги цієї країни. Аби уникнути дублювання, Асоціація розвиває власну програму Pro Bono, націлену на осіб, які поки не є суб’єктами права на отримання безоплатної правової допомоги. Зокрема – людей з певними категоріями інвалідності, з хронічними та невиліковними хворобами. З січня наступного року Асоціація також планує впровадити програму підтримки жінок-підприємців.
Молдова, у свою чергу, активно використовує ІТ-інструменти. Комплексна інформаційно-аналітична система Національної ради з гарантованої державою безоплатної правової допомоги дозволяє не лише завантажувати усі матеріали справи, але й виконує роль електронного кабінету адвоката. Більш того, система використовується для забезпечення об’єктивного розподілу справ, спираючись на завантаженість та спеціалізацію провайдерів. Інститут спеціалізації активно розвивається і впроваджується як Національною асоціацією адвокатів Молдови, так і системою надання безоплатної правової допомоги.
Для безпосереднього контролю якості Молдова вже активно використовує механізм, аналогічний peer review. Базовий аналіз адвокатських досьє та пов’язані активності регулярно здійснюють керівники територіальних офісів Національної ради з гарантованої державою безоплатної правової допомоги. Крім того, Національна рада формує Комісію з зовнішнього моніторингу якості професійної правничої допомоги. Вона щороку обирає для аналізу 10% адвокатів, які співпрацюють з системою БПД. Основний склад Комісії обирається на відкритому конкурсі – три місця для адвокатів, які співпрацюють з системою БПД, та три місця для адвокатів, які не співпрацюють з системою БПД. Сьомий член призначається зі складу адміністративного апарату Національної ради.
Специфічна ситуація у Литві. Служба гарантованої державою безоплатної правової допомоги Литовської Республіки на відкритих конкурсах залучає адвокатів до надання БПД на постійній основі. Також залучає на підставі заявок адвокатів, які висловлюють бажання надавати безоплатну правову допомогу час від часу. Ця Служба, за погодженням з органами адвокатського самоврядування, впроваджує стандарти якості їх роботи.
Проте, контроль якості надання безоплатної вторинної правової допомоги традиційно повністю покладається на Національну асоціацію адвокатів Литви. Однак довготривале застосування такої моделі на практиці продемонструвало неспроможність забезпечити стійкі показники якості правових послуг та сприяти ефективному використанню державних коштів. Через це Литва наразі активно шукає альтернативні моделі контролю якості. У тому числі, виступаючи одним з ініціаторів проведення масштабного дослідження таких моделей у країнах Європейського Союзу.
В іншому, моделі та інструменти моніторингу і забезпечення якості здебільшого співпадають з українськими. Або ж ті, що діють в Україні, Литва, Молдова та Грузія планують ввести найближчим часом. Ініціатива України впровадити peer review також викликала жвавий інтерес, зокрема з урахуванням масштабів діяльності вітчизняної системи БПД.
Серед загальних трендів слід відзначити також спільне розуміння того, що неможливо забезпечити якісне надання безоплатної правової допомоги без дійсно незалежної системи її адміністрації – як від органів юстиції та судів, так і від адвокатури, адже втручання заінтересованість сторін в управління нею неминуче призведе до зменшення прозорості та ефективності її операцій.
