Розпорядження майном: заповіт, спадковий договір, договір дарування чи договір довічного утримання – тема правопросвітницького заходу у Кропивницькому Гончаренко Центрі, який провели фахівці системи безоплатної правової допомоги за підтримки Кіровоградського відділення Нотаріальної палати України.
Питання права власності завжди є актуальними, адже через конфлікти між спадкоємцями та правову необізнаність люди часто роблять ризиковані кроки, що призводять до проблем. Цивільним Кодексом України передбачається низка цивільно-правових договорів, які можна обрати, коли виникає необхідність чи бажання розпорядитись своїм майном.
Який договір обрати, які відмінності існують між правочинами, як правильно розпорядитися майном – на ці та інші питання учасників офлайн-зустрічі відповідали: Олена Шишкарьова, заступник директора Регіонального центру; Тетяна Балик, приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу, голова Кіровоградського відділення Нотаріальної палати України; Інесса Вишня, приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу.
Тетяна Балик розповіла про особливості спадкового договору та договору довічного утримання: «Усі ці правочини потребують нотаріального посвідчення. Договір довічного утримання, здебільшого, обирають люди похилого віку. Набувач не має права до смерті відчужувача продавати майно чи інакше розпоряджатися ним, а також має доглянути людину і у разі смерті поховати. Альтернативою договору довічного утримання є спадковий договір. Особливість спадкового договору у тому, що набувач зобов’язаний вчинити певні дії визначені відчужувачем і лише в разі його смерті отримати право власності на майно. На майно, визначене у цих договорах, нотаріус накладає заборону відчуження».
Тетяна Балик звернула увагу, що договір дарування належить до правочинів, за умовами якого обдаровуваний не має перед дарувальником зобов’язання матеріального характеру. Особливістю договору дарування є те, що всі права на майно дарувальника переходять до обдаровуваного з моменту прийняття ним дарунку, яким він може вільно розпоряджатися. Особа, яка дарує майно, не може встановлювати умови чи обмеження щодо майна, оскільки договір дарування це безумовний договір.
Про ще один різновид передачі права власності – заповіт консультувала Інесса Вишня: «Заповіт можна в будь-який момент змінити, скасувати або скласти новий. Змінювати заповіт можна багато разів, а кожний новий заповіт скасовує попередній та потребує нотаріального посвідчення».
Нотаріус поінформувала, що в умовах воєнного стану надано право командирам військових формувань посвідчувати довіреності та заповіти військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, які залучаються до стримування збройної агресії іноземної держави.
Заступник директора Регіонального центру Олена Шишкарьова розповіла присутнім про роботу системи БПД, надання безоплатної первинної і вторинної правової допомоги, вказала місце розташування місцевих центрів та бюро на Кіровоградщині.
«На практиці виникає багато складних питань щодо розпорядження майном, тому треба обов’язково звертатися заздалегідь за консультацією до фахівців системи БПД та нотаріусів, щоб розуміти правові наслідки укладення договорів, направлених на відчуження майна», – зазначила Олена Шишкарьова.
Варто уваги! Нотаріальна палата України веде Реєстр нотаріусів, які працюють під час війни: http://notar.npu.ua/ з метою надання інформації щодо контактів працюючих нотаріусів.
З переліком нотаріусів України, які працюють в умовах воєнного стану також можна ознайомитися за посиланням: https://npu.ua/news/notary/.
Дізнайтеся більше про надання безоплатної правової допомоги: https://linktr.ee/legalaid.gov.ua
