Батько бердичівлянина Миколи за національністю був поляком, його дід та баба також. Щоб уникнути переслідувань зі сторони влади чоловік приховував свою приналежність до польської національності. Незважаючи на це, він завжди вважав себе поляком, виховувався в польських традиціях, родина святкувала польські свята. На даний час він прагне відновити та зберегти своє етнічне польське походження. Саме тому він звернувся за юридичною консультацією до Бердичівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
«Встановлення факту польського походження для мене є необхідною умовою для впорядкування документів, для реалізації особистих прав та отримання можливості користуватися окремими пільгами та гарантіями, що передбачені чинним законодавством Республіки Польща для громадян пострадянських республік польського походження», – наголосив бердичівлянин.
Головний спеціаліст відділу правової інформації та консультації Юрій Антонюк зазначив, що відповідно до положень Закону України «Про національні меншини в Україні», бердичівлянин Микола та його нащадки мають право внести зміни до правовстановлюючих документів із зазначенням належності до польської національності.
Але для цього клієнту потрібно звернутися з заявою про встановлення факту належності до польської національності та внесення змін до актового запису про шлюб до суду. Оскільки, у відповідності до п. 2.13.1 «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання» (далі – Правил), затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 № 96/5, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: рішення суду, у якому зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану. Згідно п. 2.16.7. Правил на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.
Частиною 2 ст.256 ЦПК України встановлено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти (окрім зазначених у ч.1 ст.256 ЦПК України, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом невизначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ч.2 ст.300 ЦК України, фізична особа має право на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.
Статтями 1 та 3 Закону України «Про національні меншини в Україні» гарантує громадянам республіки незалежно від їх національного походження рівні політичні, соціальні, економічні та культурні права і свободи, підтримує розвиток національної самосвідомості і самовиявлення. Усі громадяни України користуються захистом держави на рівних підставах. При забезпеченні прав осіб, які належать до національних меншин, держава виходить з того, що вони є невід’ємною частиною загальновизнаних прав людини. До національних меншин належать групи громадян країни, які не є українцями за національністю, виявляють почуття національного самоусвідомлення та спільності між собою. Відповідно до ст.11 Закону України «Про національні меншини в Україні» громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність.
«Отримавши позитивне рішення суду, необхідно звернутись до відділу державної реєстрації актів цивільного стану та внести зміни до актового запису, зазначивши в графі національність «поляк», замість «українець», – підсумував Юрій Антонюк.
Клієнт залишився задоволеним консультацією та висловив бажання й наділі звертатись за безоплатною правовою допомогою до місцевого центру, адже надана консультація є дійсно кваліфікованою та доступною кожному.
