назад

Відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану внаслідок ДТП, чоловікові допоміг адвокат, який співпрацює з системою безоплатної правової допомоги

rusin     Адвокат Русин Юрій Ілліч, який діяв згідно доручення Мукачівського місцевого центру з надання БВПД від 21.12.2015 р. № 159, – надав безоплатну правову допомогу клієнту.
     Клієнт, який відноситься до однієї із вразливих категорій згідно ст. 14 Закону України «Про надання безоплатної правової допомоги», звернувся до Мукачівського місцевого центру з приводу надання правової допомоги щодо представництва інтересів по питанню відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП.

    Адвокат провів зустрічі з Клієнтом, вивчив обставини і матеріали справи, зібрав необхідні документи та матеріали, підготував позовну заяву, забезпечив надання БВПД в 2-ох засіданнях суду першої інстанції та 2-ох засіданнях апеляційного суду Закарпатської області.
    В підготовленій адвокатом позовній заяві про стягнення завданої матеріальної та моральної шкоди внаслідок ДТП було зазначено, в обґрунтування позову, наступне:
1) З постанови Мукачівського міськрайонного суду від 21.09.2015 року вбачається, що 02 вересня 2015 року біля 10 год. 10 хв., водій (відповідач), керуючи автомобілем на перехресті в м. Мукачево, здійснюючи поворот ліворуч, не надав перевагу в русі транспортному засобу, яким керував на підставі довіреності позивач, який рухався прямо по головній дорозі та допустив зіткнення. Відповідача, згідно постанови суду, визнано винним в скоєнні вказаного правопорушення та накладено адмінстягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 гривень.
2) Внаслідок ДТП автомобіль отримав значні пошкодження, а позивач – моральної шкоди, пов’язаної з ушкодженням автомобіля, та травми.
3) Позивач просив стягнути з відповідача 120 214,11 грн. матеріальної шкоди, яка складається із вартості матеріального збитку в сумі 118 234,11 грн., витрат за проведення автотоварознавчого дослідження з визначення матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля в сумі 1300 грн., витрат за евакуацію автомобіля в сумі 680 грн., 10000 грн. моральної шкоди та судові витрати по справі.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 28.03.2016 року в цивільній справі № 303/297/16-ц у задоволенні позову було відмовлено.
    Суд першої інстанції виходив із того, що Клієнт не є власником пошкодженого в результаті ДТП автотранспортного засобу, а тому не є належним позивачем по справі, крім цього, відповідно до постанови суду від 21.09.2015 року, потерпілих немає, доказів про звернення до страхової компанії щодо відшкодування шкоди суду не надано, при цьому всі підстави щодо вимог в частині стягнення моральної шкоди в позовній заяві пов’язані з позбавленням можливості використання автомобіля, який не є власністю позивача та жодного доказу на підтвердження підставності вимог щодо стягнення моральної шкоди не надано.
    Адвокат Русин Ю.І. підготував Клієнту апеляційну скаргу, в якій зазначив порушення судом першої інстанції законодавства.
    За наслідками розгляду апеляційної скарги рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 07.09.2016 р. в справі № 303/297/16-ц, апеляційну скаргу задоволено частково, рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.03.2016 р. скасовано, позов Клієнта задоволено частково і стягнуто з відповідача на користь Клієнта 120 214,11 грн. матеріальної шкоди, 1000 грн. у відшкодування моральної шкоди, 5299,80 грн. сплаченого судового збору.
При цьому, апеляційний суд в рішенні, зазначив наступне:
Відповідно до ч. 4 ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України вирок, у кримінальній справі, що набрав законної сили або постанова суду у справі про адмінправопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
    Таким чином, вина відповідача у скоєнні ДТП доведена.
Згідно висновку про визначення матеріального збитку заподіяного власнику автомобіля вартість матеріального збитку в результаті пошкодження автомобіля при ДТП складає 118234,11 грн.
    За загальним правилом відповідальність за шкоду несе особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується власником джерела підвищеної небезпеки особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (ч. 2 ст. 1187 ЦКУ).
У п. 13 Постанови роз’яснено – враховуючи, що відповідно до статей 386, 395, 396 Цивільного кодексу України положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну.
    Встановивши, що позивач володіє автомобілем на праві оперативного управління на підставі довіреності, виданої власником автомобіля, яка нотаріально посвідчена приватним нотаріусом, колегія суддів вважає, що позивач має право вимагати відшкодування шкоди, завданої автомобілю шляхом пред’явлення вимоги до відповідача, з вини якого завдано цієї шкоди.
    Посилання відповідача у запереченнях на апеляційну скаргу на те, що його цивільно-правова відповідальність на момент вчинення ДТП була застрахована у встановленому законом поряду, а саме полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, виданим страховою компанією, а тому відповідальність за завдану шкоду повинен нести страховик, а не він, не заслуговують на увагу, оскільки право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов’язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов’язанні.
    Таким чином, потерпілому, як кредитору, належить право вимоги в обох видах зобов’язань, деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд, обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 Цивільного кодексу України підстав.
    Потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобов’язання, незалежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. В такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором із відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі, згідно з обов’язками страховика, як сторони договору, обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
    Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування в розмірі, який у повному обсязі відшкодовує завдану шкоду, деліктне зобов’язання між потерпілим і особою, яка завдала шкоди, припиняється згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України виконанням, проведеним належним чином.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 20 січня 2016 року у справі №6-2808цс15, яка, відповідно до ст.360-7 Цивільного процесуального кодексу України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
    Оскільки позивач не звертався до страховика і не одержував від нього страхове відшкодування, а також враховуючи, що його право, як потерпілого, на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб, тому колегія суддів вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 120214,11 грн. матеріальної шкоди, яка складається із матеріального збитку, завданого власнику автомобіля в розмірі 118234,11 грн., витрат за проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 1300 грн. та витрат пов’язаних з евакуацією автомобіля в розмірі 680 грн. підлягають задоволенню.
    Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди, то колегія суддів вважає, що такі підлягають до часткового задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади АР Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
    Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року №4 із змінами і доповненнями, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров’я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої позивачу в результаті ДТП, яка виникла з вини відповідача, колегія суддів виходить з того, що автомобіль, належний позивачу на праві оперативного управління, був суттєво пошкоджений і потребував значного ремонту, на який йому довелося самостійно вишукувати гроші для його ремонту, через що він тривалий час не міг спокійно спати вночі; що йому та його сім’ї довелося користуватися громадським транспортом, що викликало суттєві незручності у пересуванні, а також він не міг виконувати деякі доручення, які були пов’язані з переїздом, що призвело до зменшення отриманих грошей, а тому колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди слід визначити у розмірі 1000 гривень, який слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Також з відповідача на користь позивача на підставі ч. 1 ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України слід стягнути понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати в розмірі 5299,80 грн.
    Інформація щодо оскарження рішення апеляційного суду в касаційному порядку, – відсутня.
Контактні дані адвоката: Русин Юрій Ілліч, свідоцтво від 23.03.2012 р. № 21/733, т.м. 0505513990, e-mail: rusin_yura82@ukr.net, вул. Головна, 31 А, м. Свалява, Закарпатська область, 89300.