19 січня 2017 року журналісти телеканалу НТН взяли інтерв’ю у директора РЦ з надання БВПД у Черкаській області Віктора Левицького стосовно застосування одного із видів запобіжного заходу, а саме – домашнього арешту.
Згідно зі ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному (обвинуваченому) залишати житло цілодобово або у певний період доби. Жодних обмежень щодо занять, зустрічей, телефонних розмов, користування інтернетом чи іншими засобами зв’язку для особи, яка перебуває під домашнім арештом, законодавством не встановлено. Головним обов’язком такої особи є перебування за місцем проживання у визначений судом час.
Виконує ухвалу про обрання цього запобіжного заходу орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваного (обвинуваченого), де особа ставиться на відповідний облік. Співробітник поліції роз’яснює сутність запобіжного заходу, обмежень й обов’язків, наслідки їх невиконання чи порушення, оголошує ухвалу судді про застосування запобіжного заходу та вручає її копію, а також попереджає про необхідність повідомляти чергову частину та співробітника поліції про наміри залишити житло в заборонений час (наприклад, у зв’язку з отриманням виклику до правоохоронного органу чи суду, відлучення з дозволу слідчого, прокурора або суду, хворобу, виникнення стихійного лиха тощо). Крім того, здійснюється фотографування підозрюваного.
У своєму інтерв’ю Віктор Левицький звернув увагу на застосуванні електронного засобу контролю (далі – ЕЗК), що полягає у закріпленні на тілі підозрюваного, обвинуваченого пристрою, який дає змогу відслідковувати та фіксувати його місцезнаходження. Такий пристрій має бути захищений від самостійного знімання, пошкодження або іншого втручання в його роботу з метою ухилення від контролю та сигналізувати про спроби особи здійснити такі дії.
Цілодобовий контроль за використанням особою ЕЗК, яка зобов’язана його носити, здійснює територіальний підрозділ уповноваженого підрозділу, черговий пульта моніторингу, який:
-
щодоби спілкується з підозрюваним (обвинуваченим) та з’ясовує обставини, пов’язані із застосуванням ЕЗК;
-
у разі отримання сигналу тривоги негайно зв’язується телефоном або іншим технічним пристроєм з підозрюваним (обвинуваченим), який зобов’язаний носити електронний браслет або персональний трекер, з’ясовує його місцеперебування та причини отриманого сигналу тривоги;
-
фіксує в журналі обліку порушень, виявлених за допомогою ЕЗК, усі факти надходження сигналів про неправильне використання ЕЗК, їх причини, ужиті заходи реагування та їх результати, про шо негайно інформує слідчого чи орган внутрішніх справ;
-
уживає заходів щодо забезпечення технічної справності та налаштування ЕЗК.
Слід пам’ятати, що домашній арешт – це не покарання за вчинення злочину, апревентивний захід, спрямований на забезпечення належної поведінки підозрюваного чи обвинуваченого під час здійснення досудового розслідування та судового розгляду.
