Разом із партнерами — ініціативою «Активна Громада Хмельницького» — організували обговорення для мешканців громад «Комунікація в громаді: як вберегтися від неправдивої інформації». Говорили про обмеження для поширення інформації в соцмережах, інструменти, які можна використати, щоб донести свою думку до аудиторії, важливість фактчекінгу та критичного мислення під час споживання новин.
Як пояснила заступниця директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Хмельницькій області Ольга Чорна, законодавчі обмеження щодо поширення інформації можуть стосуватися, зокрема, фотографій людей. Так, згідно з частиною 1 статті 308 Цивільного кодексу України, світлини, на яких зображені фізичні особи, можуть бути публічно показані та розповсюджені лише за згодою цих особи.
«Якщо йдеться про неповнолітніх, то згоду на зйомку та оприлюднення фото дитини повинні надавати батьки або інші законні представники дитини (наприклад, опікуни). До того ж така згода повинна включати і дозвіл на використання фотографій із чітко зазначеною метою. Наприклад, для сайту школи», – говорить юристка.
Щодо заходів публічного характеру, то згода особи на знімання припускається, якщо зйомки проводяться відкрито, тобто є вільні для відвідування будь-ким (наприклад, фестиваль вуличної їжі у містах, виставка квітів тощо), організатором або співорганізатором є орган публічної влади (тобто державної влади чи місцевого самоврядування).
Ольга Чорна наголосила, що в умовах воєнного стану встановлено низку додаткових обмежень для поширення інформації. Так, не можна повідомляти відомості про переміщення військової техніки, зброї чи військових підрозділів.
«Відповідальність за публікацію фото чи даних про військових визначається статтею 114-2 Кримінального кодексу України. Порушникам заборони загрожує позбавлення волі від 5 до 8 років, або — якщо це призвело до тяжких наслідків, зокрема до загибелі людей, військовослужбовців, знищення техніки, — це вважається особливо тяжким злочином і передбачає позбавлення волі на строк від 8 до 12 років. Розслідують такі справи відділ кіберполіції в Міністерстві внутрішніх справ та відповідний департамент контррозвідки Служби безпеки України», – розповіла фахівчиня регіонального центру.
Начальниця відділу комунікацій та правопросвітництва регіонального центру Оксана Банкова поділилася досвідом ведення сторінок центрів з надання БВПД у соцмережах. Розповіла, як залучати аудиторію на сторінки та поширювати важливу інформацію, пояснила, які інструменти використовувати, щоб стати впізнаваними та цікавими для користувачів соціальних мереж.
Про те, як перевіряти новини на достовірність та яким новинним ресурсам варто довіряти, говорила координаторка ініціативи «Активна Громада Хмельницького» Юлія Мазур. Щоб розпізнавати фейки та маніпуляції, Юлія порадила учасникам зустрічі з’ясовувати першоджерело інформації, звертати увагу на заголовки, аналізувати текст, перевіряти, чи справжні фото та відео.
Активістка також порадила споживати інформацію з якісних медіа, перелік яких підготував Інститут масової інформації. Спікерка порекомендувала учасникам низку онлайн-курсів з медіаграмотності, які допоможуть не лише розуміти маніпулятивні схеми, які використовує ворог для посування своїх наративів, але й загалом ліпше орієнтуватися в інфопросторі.
