назад
21.02.20

Як програма HELP допомагає юристам та адвокатам БПД захищати права ВПО

Досвід щодо надання правової допомоги внутрішньо переміщеним особам. У тому числі – успішні кейси адвокатів, які співпрацюють з системою безоплатної правової допомоги. Про це йшлося під час обговорення впровадження курсу HELP Ради Європи з питань внутрішнього переміщення.

З 5 січня 2017 року всі внутрішньо переміщені особи, а також особи, які подали заяву на отримання довідки ВПО, отримали право на безоплатну вторинну правову допомогу. Починаючи з цього часу і по 31 грудня 2019 року, місцевими центрами з надання БВПД з було прийнято понад 18,8 тис. рішень про надання безоплатної вторинної правової допомоги за письмовими зверненнями від внутрішньо переміщених осіб.

Переважна більшість письмових звернень про надання безоплатної вторинної правової допомоги від ВПО надійшла до Маріупольського місцевого центру – понад 3,7 тис., Краматорського – понад 2,2 тис., Сєвєродонецького – майже 2 тис., Старобільського – близько 1,2 тис.

«Найчастіше внутрішньо переміщені особи звертаються до місцевих центрів за отриманням правової допомоги щодо вирішення різного роду спорів у сфері цивільного законодавства, а також з питань їх соціального забезпечення, сімейного, адміністративного, спадкового та трудового права», – розповів в. о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов.

Проєкт Ради Європи «Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень» розробив та впроваджує дистанційний HELP курс з питань внутрішнього переміщення. Він включає міжнародні стандарти, включно з практикою Європейського суду з прав людини, та національні адаптаційні матеріали.

«Загальною метою проєкту Ради Європи є посилення спроможності внутрішньо переміщених осіб, переміщених фахівців, закладів та установ, а також інших ключових партнерів впливати на покращення системи захисту прав людини та доступу до правосуддя в Україні відповідно до стандартів Ради Європи», – зазначила керівниця Проєкту Ради Європи «Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень» Ганна Христова.

Проєкт підготував 34 сертифікованих тренери програми HELP ради Європи з питань внутрішнього переміщення. За допомогою тренерів у 2019 році успішно завершили навчання 8 груп юристів. У цілому, більше 260 працівників системи надання БПД, адвокатів суддів взяли участь у 8-тижневому дистанційному навчанні. Завдяки курсу HELP Ради Європи підготовлений пул адвокатів-експертів, які мають досягнення у захисті різних категорій прав внутрішньо переміщених осіб.

«Цей курс цікавий тим, що в ньому представлений досвід інших держав з питань внутрішнього переміщення. Практика ЄСПЛ з цього питання надає можливості захищати права ВПО на національному рівні у судах», – зазначив начальник відділу взаємодії з адвокатами та органами адвокатського самоврядування Координаційного центру з надання правової допомоги Дмитро Красовський.

Одним із багатьох питань, з яким звертаються внутрішньо переміщені особи до центрів та бюро правової допомоги, – це встановлення фактів, що мають юридичне значення. Наприклад, про встановлення факту родинних відносин, народження дитини.  Працівники та адвокати системи БПД часто застосовують у своїй роботі практику Європейського суду з прав людини.

До місцевих центрів по всій території України звертаються (з числа внутрішньо переміщених осіб) матері дітей, які народились на території анексованого Росією Криму чи ОРДЛО з проханням надати допомогу при встановлені факту народження дитини та отримання свідоцтва про народження дитини.  На жаль, такі факти встановлюються тільки за рішенням суду.

Працівники місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги під час складання процесуальних документів посилаються на Консультативний висновок Міжнародного суду ООН, в якому сформульовано «намібійський виняток» (він полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, адже це може зашкодити правам мешканців такої території), а також – на практику Європейського суду з прав людини. Зокрема, на справу «Кіпр проти Туреччини», в якій зазначено, що, виходячи з інтересів мешканців, які проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території окупаційних органів влади.

Такі аргументи у процесуальних документах та під час розгляду справи у суді надають можливості більш обґрунтовано відстоювати позиції клієнта та збільшує ймовірність задоволення позову. Застосування практики ЄСПЛ свідчить не тільки про якість надаваної правової допомоги, а й про високу кваліфікацію працівників, які працюють у системі БПД.

Довідково. Проєкт Ради Європи «Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень» розробив та впроваджує дистанційний HELP курс з питань внутрішнього переміщення. Він включає міжнародні стандарти, включно з практикою Європейського суду з прав людини, та національні адаптаційні матеріали.