Сім’ї, які потребують соціальної підтримки у вирішенні життєвих проблем, які вони не в змозі розв’язати самостійно, відносяться до категорії “сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах”. З такими сім’ями працюють центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, що здійснюють соціальну роботу за двома напрямами: надання соціальних послуг різного спрямування членам родини; комплексна соціальна допомога сім’ї у формі соціального супроводу.
Про порядок захисту прав жертв насильства в сім’ї розповідав працівникам Краснопільського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді начальник Краснопільського бюро правової допомоги Сергій Куцеренко.
Такі ж сім’ї також потребують й правової підтримки, яку надає система безоплатної правової допомоги. Адже захист прав дітей таких сімей є одним з головних напрямків її роботи. Саме в таких сім’ях іноді виникають випадки домашнього насильства – фізичне, сексуальне, психологічне, економічне. Як з цим боротися? «Законодавець, – говорить Сергій Юрійович,- передбачив спеціальні заходи, які застосовуються до кривдника. Для того, щоб захистити себе, дитину та близьких людей необхідно звернутися до одного з органів, який здійснює заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.»
На запитання присутніх, які органи уповноважені вирішувати питання протидії домашньому насильству, була надана наступна відповідь. « До них відносяться, – продовжив правознавець, – уповноважені підрозділи органів Національної поліції України, суди, прокуратура. Також соціальну підтримку постраждалих здійснюють заклади, які, у тому числі, надають допомогу постраждалим особам: центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді; притулки для дітей; центри соціально-психологічної реабілітації дітей; соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка); центри соціально-психологічної допомоги; територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг); інші заклади, установи та організації.»
На запитання як же обмежити спілкування кривдника з постраждалою особою, юрист відповів: « Для цього слід отримати заборонний чи обмежувальний припис стосовно кривдника.
Відповідно до законодавства до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать, в тому числі, терміновий заборонний припис та обмежувальний припис стосовно кривдника. Терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься відповідними підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалої особи. Такий припис виноситься за заявою постраждалої сторони, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України. Терміновий заборонний припис може містити наступні заходи:
1) зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;
2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;
3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Під час вирішення питання про винесення термінового заборонного припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення.
Працівники уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України можуть у встановленому законом порядку застосовувати поліцейські заходи примусу для виселення з житлового приміщення кривдника, якщо терміновий заборонний припис передбачає зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, а кривдник відмовляється добровільно його залишити. Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб.
Що ж стосується обмежувального припису стосовно кривдника, то його можна отримати за рішенням суду. Так, із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника до суду можуть звернутися:
1) постраждала особа або її представник;
2) у разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини – батьки або інші законні представники дитини, родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим дитини, а також орган опіки та піклування;
3) у разі вчинення домашнього насильства стосовно недієздатної особи – опікун, орган опіки та піклування.
Справи про видачу обмежувального припису стосовно кривдника розглядаються в порядку окремого провадження.
Заява про видачу обмежувального припису стосовно кривдника подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства.
Справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. У разі якщо участь заявника становить загрозу подальшої дискримінації чи насильства для нього, справа може розглядатися без його участі.
Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду.
Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов’язків:
1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.
Обмежувальний припис не може містити заходів, що обмежують право проживання чи перебування кривдника у місці свого постійного проживання (перебування), якщо кривдником є особа, яка не досягла вісімнадцятирічного віку на день видачі такого припису.
Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
Така тематика семінару була корисна для соціальних працівників, які в повсякденному житті нерідко стикаються з кривдниками як дітей так й дорослих.
= = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = =
За отриманням безоплатної правової допомоги звертайтеся до:
Сумський місцевий центр –
40000, м. Суми, вул. Покровська 9/1. тел. (0542) 66-51-08; 066-771-32-61; 098-380-69-38.
Білопільське бюро правової допомоги –
41800, м. Білопілля, вул. Соборна, 53. тел. (05443) 9-10-87
Краснопільське бюро правової допомоги –
42400, смт Краснопілля, вул. Перемоги, 2. тел. (05459) 7-11-24, (05459) 7-11-74
Путивльське бюро правової допомоги –
41500, м. Путивль, пр-т Іоанна Путивльського, 46. тел. (05442) 5-48-44, (05442) 5-49-44
= = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = = =
Окрім того, в Україні діє єдиний номер з надання безоплатної правової допомоги –
0-800-213-103 (Цілодобово, у межах України – безкоштовно)
Зателефонувавши за ним, Ви зможете дізнатися адреси та контакти центрів у всіх регіонах України та отримати консультацію фахівців.
