23 листопада 2018 року фахівцями Маньківського бюро правової допомоги проведено засідання круглого столу в Центрі надання адміністративних послуг Маньківської районної державної адміністрації на тему «Протидія та запобігання домашньому насильству та насильству за ознакою статі».
Увагу присутніх звернуто на існування таких явищ як «домашнє насильство» та «насильство за ознакою статі». Поінформовано, що відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» особою, яка постраждала від домашнього насильства є будь-яка особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.
Домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» зазначає, що особою, яка постраждала від насильства за ознакою статі є особа, яка зазнала насильства за ознакою статі.
Насильство за ознакою статі – діяння, спрямовані проти осіб через їхню стать, або поширені в суспільстві звичаї чи традиції (стереотипні уявлення про соціальні функції (становище, обов’язки тощо) жінок і чоловіків), або діяння, що стосуються переважно осіб певної статі чи зачіпають їх непропорційно, які завдають фізичної, сексуальної, психологічної або економічної шкоди чи страждань, включаючи погрози таких дій, у публічному або приватному житті.
Основною проблемою на сьогодні є те, що для домашнього насильства характерний високий рівень невиявленості. Часто поведінка жінки, яка страждає від насильства, набуває характеру поведінки жертви. В силу різних факторів (страху, погроз, відчаю, звички, залежності, важкого матеріального становища) вона сама не в змозі звернутися за допомогою до правоохоронних органів.
Поряд з цим, і діти повністю безсилі перед кривдником, а очевидці – сусіди, знайомі, родичі, як правило, воліють не втручатися в чужі сімейні проблеми.
Зокрема наголошено про наявність спеціальних заходів, щодо протидії домашньому насильству, згідно статті 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», такі як терміновий заборонний та обмежувальний припис стосовно кривдника, взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи, направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Увагу присутніх акцентовано на тому, що протиправні дії кривдника можуть бути кваліфіковані за однією із статей Кримінального кодексу України або за статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
