На початку квітня 2023 року до Київського бюро правової допомоги №7 звернувся Захисник України та повідомив, що у суді перебуває справа про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, яке полягало в тому, що він вчинив словесний конфлікт із колишньою дружиною, чим скоїв домашнє насильство психологічного характеру.
Перш за все, Володимир розповів фахівцям бюро, що він – військовослужбовець і наразі проходить військово-лікарську комісію, після отриманого поранення та лікування у госпіталі.
Також, він повідомив, що колишня дружина неодноразово домагалася, щоб він переписав свою частину квартири на сина, а сам переїхав жити до села, обіцяючи за це не претендувати на аліменти. Проте чоловік відмовився від такої пропозиції.
З часом жінка змінила свою думку, оскільки почала отримувати гарні аліменти з грошового забезпечення військовослужбовця. Проте почала вимагати, щоб чоловік з’їхав з квартири.
Важливо, пан Володимир спілкується виключно українською мовою та просив колишню дружину також говорити з ним рідною мовою. Проте, остання навмисно говорить російською, знаючи, що чоловікові це вкрай неприємно.
Отож, після чергової сварки вона закрила чоловіка на балконі і продовжувала кричати на нього. Пан Володимир викликав поліцію, проте саме на нього склали протокол.
Вислухавши військовослужбовця, адвокат, що надає безоплатну правову допомогу, Наталія Сухомлинова склала заперечення до протоколу про адміністративне правопорушення, а потім представила інтереси клієнта в суді. Оскільки, після лікування, чоловік повернувся до військової частини, справа слухалася за участі представника.
Адвокат у запереченні та під час судового засідання доводила суду правову позицію, яка полягала в тому, що ситуація, що склалася була проявом конфлікту між колишнім подружжям і жодним чином не має відношення до домашнього насильства. Під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров`ю іншого члена сім`ї.
Отже, самі по собі нецензурні висловлювання та образи не формують собою домашнє насильство. Вони можуть утворювати склад адміністративного правопорушення лише у тому випадку, коли такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, викликають у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричиняють емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдають шкоди психічному здоров`ю особи.
Важливим аргументом у цій справі стала відсутність у матеріалах справи будь-яких доказів крім протоколу поліції, зокрема фото або відео фіксації. Крім цього, в протоколі не зазначалося, у чому полягав психологічний характер скоєного насильства та не розкривалася суть скоєного адміністративного правопорушення у відповідності до диспозиції ч. 1ст. 173-2 КУпАП. Не зазначалося і яким чином та чи була завдана шкода здоров’ю потерпілої.
Варто зауважити, що окремий конфлікт у сім`ї, випадкова образа чи навіть повторювані сварки не можуть розцінюватися як психологічне насильство. Так як, насильство – це свідома поведінка, використання власної переваги й контроль потерпілої особи.
Отож, Дніпровський районний суд міста Києва врахував доводи Наталії Сухомлинової та 19 квітня 2023 року виніс постанову, якою провадження у справі було закрито у зв’язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень №755/4132/23.