За загальним правилом спадкоємці реєструють за собою право на успадковане майно в нотаріальному порядку. Втім, бувають випадки, коли не все йде за планом. Наприклад, нотаріус може відмовити в реєстрації права на спадкове майно через відсутність правовстановлюючих документів.
До бюро Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулася пані Магдалина. Вона розповіла, що ще у квітні 2014 року помер її батько. На час відкриття спадщини Магдалина проживала разом із ним, що підтверджує відповідна довідка. Отже жінка прийняла спадщину, однак отримати свідоцтво про право власності на неї не змогла. Після звернення до нотаріуса жінка отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки до складу спадщини входять дві земельні ділянки, на які зареєструвати право власності її батько за життя не встиг, а тільки присвоїв кадастровий номер. Відтак донька змушена була звернутися до суду.
Щоби допомогти пані Магдалині, у Чернівецькому місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги прийняли рішення доручити цю справу адвокату Богдану Андронику. Зібравши необхідні докази, він склав та подав позовну заяву до суду про визнання права власності на спадкове майно. Суд задовольнив позов і визнав за пані Магдалиною право власності на спадщину.
Справа № 718/606/22
Коментує адвокат Богдан Андроник, який співпрацює з системою БПД:
Стаття 392 Цивільного Кодексу України регламентує, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Кого необхідно залучити до розгляду такої справи?
Для вирішення цього спору необхідно залучити можливих спадкоємців, у даному випадку це – дружина померлого. У разі відсутності інших спадкоємців, відповідачем по справі треба зазначити відповідну міську або сільську раду за місцем розгляду справи.
Які витрати позивача у цій справі?
Витрати складаються з вартості судового збору, сплаченого до подання позовної заяви, виходячи з вартості об’єкта спадкування/майна на підставі Закону України “Про судовий збір”, а саме: за подання позовної заяви майнового характеру, яку подає фізична особа, встановлено ставку судового збору у розмірі одного відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше п’яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.