Що робити, якщо рідна людина не пускає вас до вашого власного помешкання та ще й погрожує? З такою проблемою до Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулася пані Марія.
Жінка розповіла, що у будинку, де вона є власником, проживають її старенька мати та донька з чоловіком і внуком. Пані Марія мусить піклуватися про матір, адже та повністю втратила зір. А її донька, яка проживає в одному будинку з бабусею, взагалі не доглядає за нею, ба більше – вчиняє щодо бабусі домашнє насильство та не допускає пані Марію до її матері. Крім того горе-донька змінила замки в домі і не пускає свою матір до її будинку, постійно свариться з нею і погрожує. За це неодноразово притягувалась до кримінальної та адміністративної відповідальності. Пані Марія розповіла, що сама сплачує всі комунальні платежі, незважаючи на те, що не проживає у власному будинку.
У Чернівецькому місцевому центрі цю справу доручили адвокату Богдану Андронику. Він зібрав необхідні докази, склав та подав позовну заяву до суду про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням пані Марії. Суд задовольнив позов і зобов’язав доньку пані Марії усунути перешкоди в здійсненні нею права користування та розпорядження будинком, шляхом вселення та передачі їй ключів від будинку. Також з доньки стягнуто судовий збір – 908 грн.
Справа № 718/2964/21.
Коментує адвокат Богдан Андроник, який співпрацює з системою БПД:
Які підстави усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням?
За ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Конституція України у ст. 47 проголошує, що кожен має право на житло. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.
За змістом частини 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до глави 23 ЦК України громадянин, який став власником житла, має право розпоряджатися ним на свій розсуд. Ст. 383 ЦК України передбачає, що власник квартири має право використовувати помешкання для власного проживання та проживання членів своєї сім’ї.
За ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Частина 4 ст. 41 Конституції України встановлює принцип непорушності приватної власності. За положеннями ч. 1 ст. 317 та ч. 1 ст. 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном і він реалізовує їх на власний розсуд. Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Частиною 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Ст. 379 ЦК України вказує, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них. Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК УРСР, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім’ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання в права власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Ст. 391 ЦК України передбачає право власника майна за наявності дій осіб, спрямованих на перешкоджання вільного користування та розпорядження власником своїм майном, вимагати усунення таких перешкод. Згідно ст. 109 ЖК УРСР виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Аналіз цих норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі, звернувшись до суду за захистом свого майнового права, зокрема, з позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
Куди звернутися?
Згідно з частиною 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред’являють в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за місцем її перебування.
Який судовий збір?
Вартість вирішення спору щодо усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням у судовому порядку обумовлюється сплатою судового збору (ст. 4 Закону України «Про судовий збір») та витрат, пов’язаних із розглядом судової справи (ст. 138 ЦПК України). Пільги щодо сплати судового збору мають особи, зазначені в ст. 5 Закону України «Про судовий збір».