Проблема з оформленням майнових прав чи соціальних гарантій у дітей може виникати коли помирає батько дитини, з яким її мати не перебувала в зареєстрованому шлюбі. То чи має у цьому разі дитина право на отримання пенсії з втрати годувальника та право на спадщину?
Для того, щоб дитина могла отримувати пенсію з втрати годувальника, померлий чоловік має бути записаним у свідоцтві про народження цієї дитини як її батько. В такому разі очевидним є право на пенсію та спадок і встановлювати батьківство не потрібно. У випадку, коли батько дитини записаний «зі слів матері», то встановити батьківство можна тільки у судовому порядку.
Саме з такою проблемою до Красноградського бюро правової допомоги, що на Харківщині, звернулась пані Наталія.
Вона розповіла, що з 2000 року проживала разом з чоловіком на ім’я Сергій, однак шлюбні відносини з ним не оформлювала. За час спільного проживання однією сім’єю, як чоловік та жінка без укладення шлюбу, вони вели спільне господарство, формували спільний бюджет, були пов’язані спільним побутом і, нарешті, у них народилась спільна дитина. Проте запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України, а саме: запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень був здійснений за прізвищем та громадянством матері, а ім’я та по батькові батька дитини записано за її вказівкою.
У листопаді 2022 року біологічний батько дитини раптово помер. Залишившись без чоловіка, пані Наталія зрозуміла, що неврегульованість її шлюбних стосунків, позбавила її сина права на отримання пенсії по втраті годувальника, а також на спадок, що залишився після смерті батька.
Для надання вторинної правової допомоги пані Наталі була призначена юристка Красноградського БПД Ірина Золотухіна, яка підготувала позовну заяву до місцевого суду про встановлення батьківства померлого “цивільного” чоловіка і її неповнолітнього сина. В процесі підготовки позову до суду були зібрані необхідні докази про те, що пані Наталія і померлий чоловік протягом більш ніж 20-ти років виявляли подружні відносини перед друзями та знайомими, мали спільне місце проживання. В позовній заяві було переконливо доведено, що за життя померлий чоловік визнав себе батьком дитини, піклувався про сина, матеріально забезпечував, всебічно сприяв його фізичному та моральному розвитку, приділяв належну увагу вихованню дитини, цікавився його успіхами та поведінкою, відвідував батьківські збори.
В результаті рішенням Красноградського районного суду Харківської області позовна заява пані Наталії була повністю задоволена, в актові записи про народження її сина були внесені відповідні зміни щодо його біологічного батька, що врешті-решт дозволило юнакові стати його законним спадкоємцем і отримати належну пенсії у зв’язку з втратою годувальника.
Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: № 626/2463/22