Пані Ольга працювала у Товаристві з обмеженою відповідальністю на підставі трудового договору, який був оформлений безстроково через наказ (розпорядження) роботодавця. Примірник договору був у роботодавця та не надавався пані Ользі при здійснені трудових функцій або звільненні.
У січні 2012 року пані Ольга подала заяву про звільнення, але з наказом про звільнення її не ознайомили, а від підприємства не отримала ні копію наказу про звільнення, ні оригінал трудової книжки. З довідки Ок-7 зрозуміло, що в січні 2012 року жінці виплатили заробітну плату за три робочі дні, чим підтверджується факт розірвання трудового договору. У вересні 2022 року пані Ольга звернулась до міськрайонного центру зайнятості, щоб стати на облік як особа, що шукає роботу.
Однак отримала відмову від центру зайнятості щодо надання статусу безробітного у зв’язку з тим, що за даними Єдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості трудові відносини з роботодавцем не припинені. Ольга направила поштою на підприємство заяву про розірвання трудового договору та повернення їй трудової книжки. Поштове відправлення повернули у зв’язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Зневірена в результаті пані Ольга звернулася до Лозівського бюро правової допомоги. Первомайський місцевий центр з надання БВПД доручив цю справу завідувачці бюро Інні Погодіній.
«Відповідно до трудового законодавства України будь-який працівник має право звільнитися за власним бажанням. Пані Ольга вчинила необхідні для припинення трудових відносин дії, передбачені статтею 38 КЗпП України, однак трудові відносини розірвано не було. Виникло порушення її права на припинення трудових відносин. Факт існування між заявником та роботодавцем трудових правовідносин обумовлює існування спору про право продовження трудового договору чи його розірвання», — коментує Інна Погодіна.
Суд задовольнив позов пані Ольги.
Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: № 612/115/23