У липні 2017 року до Вінницького бюро правової допомоги із письмовою заявою про надання безоплатної вторинної правової допомоги звернувся вінничанин. Він бажав скасування ухвали суду про виправлення описки, завдяки якій сума призначеного йому штрафу збільшувалася у 10 разів.
Суть справи полягала в тому, що постановою Вінницького міського суду від 20 квітня 2017 року клієнт визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення за статтею 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), тобто, за здійснення підприємницької діяльності без державної реєстрації. Йому був призначений адміністративний штраф в розмірі 1700 грн.. Згодом, під час перевірки вказаної адміністративної справи, Вінницький міський суд встановив, що дана постанова містить технічну описку. Замість 1700 грн. суд мав би притягнути особу до відповідальності в розмірі 17 000 грн., як це передбачає санкція статті 164 КУпАП.
З метою виправлення вказаної технічної описки Вінницький міський суд виніс ухвалу від 3 липня 2017 року, якою виправив допущену описку та вірно зазначив суму штрафу в 17 000 грн., що підлягає стягненню з правопорушника. Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, клієнт забажав її оскаржити. Надавати безоплатну вторинну правову допомогу було доручено начальнику Вінницького бюро правової допомоги Олегу Педині, згідно наказу Вінницького місцевого центру з надання БВПД.
Ознайомившись із матеріалами адміністративної справи, Олег Педина встановив низку порушень матеріального та процесуального права. На це він звернув увагу в апеляційній скарзі, зокрема:
Невірне застосування норм КАС України в справі про адміністративне правопорушення, що розглянута судом в порядку, передбаченому КУпАП.
Так, відповідно до статті 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
- про накладення адміністративного стягнення;
- про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 КУпАП;
- про закриття справи.
Тобто, законом визначена форма рішення, яке може бути прийняте за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення та його зміст. Даний перелік постанов є вичерпним.
Частини 1 статті 294 КУпАП передбачає, що постанова про накладення адміністративного стягнення може бути скасована чи змінена за апеляційною скаргою особи, яку притягнули до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 КУпАП.
Отже, діючим законодавством не передбачена можливість винесення будь-якого рішення про виправлення описки у постанові, що прийнята за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення. Суд не може посилатися на норми Кодексу адміністративного судочинства України, адже він не регулює відносини, що пов’язані з адміністративною відповідальністю.
Таким чином, суд мав би застосувати принцип аналогії найбільш близької галузі права, у даному випадку, кримінального процесуального права.
Порушений порядок розгляду справи.
Виносячи оскаржувану ухвалу суд керувався вимогами статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України): «У разі якщо для внесення виправлень суд визнає за необхідне провести судове засідання за присутності осіб, які беруть участь у справі, ці особи повідомляються про день, час і місце засідання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень».
Виносячи вказану ухвалу в порядку статті 169 КАС України, суд не дотримався її основних вимог. Він прийняв рішення про виклик сторін в судове засідання, але не отримав доказів щодо належного їх повідомлення про дату, час і місце судового засідання. В такому разі, суд повинен був відкласти проведення судового засідання та призначити нову дату і час його проведення.
Окрім цього, в порядку статті 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. В разі відсутності цієї особи, справа може розглядатися лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення щодо місця і часу розгляду справи, якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У матеріалах справи були відсутні докази, які б підтверджували належне повідомлення сторін про дату та час розгляду справи. Відтак, посилання суду щодо належного повідомлення сторін є безпідставними та не обґрунтоване жодним належним доказом. Отже, розгляд вказаної справи за відсутності сторін проведений з порушенням вимог законодавства, що позбавило клієнта можливості користуватися законними правами під час розгляду цієї справи.
27 липня 2017 року Апеляційний суд Вінницької області виніс постанову, якою апеляційна скарга клієнта була задоволена, а ухвала Вінницького міського суду від 3 липня 2017 року про виправлення описки скасована як незаконна.
Таким чином, завдяки обґрунтованим доводам та якісній роботі начальника Вінницького бюро правової допомоги Олега Педини, клієнт уникнув адміністративної відповідальності в розмірі 17 000 грн.