До Кременецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулася громадянка Т. з метою подання позовної заяви про визнання протиправними та зобов’язанням вчинити дії управління ПФУ. Так, заявниця є внутрішньо переміщеною особою та з серпня 2014 року їй здійснюється нарахування та виплата пенсії по віку. У травні 2017 року згідно рішення комісії з розгляду питань призначення ( відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам заявниці припинено виплату пенсії з червня 2017 року у зв’язку з тривалою відсутністю по тимчасовому місцю проживання. Підставою для припинення виплати пенсії стало скасування управлінням соціального захисту населення довідки внутрішньо переміщеної особи. Виплату пенсії було відновлено з грудня 2017 року, тобто через 6 місяців після припинення.
Адвокатом Сідоровою Іриною Анатоліївною було підготовлено позовну заяву про визнання протиправними та зобов’язанням вчинити дії управління ПФУ щодо припинення виплати пенсії по віку. Оскільки, статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 8 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» виключно цим законом визначається порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов’язковим державним пенсійним страхуванням.
Статтею 49 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках передбачених законом.
Таким чином, припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття органом ПФУ відповідного рішення і лише з підстав визначених статтею 49 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, рішення управління соціального захисту населення щодо скасування довідки внутрішньо переміщеної особи не є передбаченою законом підставою для припинення виплати пенсії та є не належною для припинення пенсійних виплат в розумінні статті 49 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Крім того слід зазначити, що припинення виплати громадянці Т. пенсії у зв’язку з скасуванням органами соціального захисту населення дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи суперечить принципам, які закріплених в Конституції України та підставам наведеним в Законі України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв’язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов’язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.03.2018 року позов було задоволено в повному обсязі.