5 років Маргарита прожила в зареєстрованому шлюбі з Анатолієм.
Майже одразу після весілля подружжя придбало за спільні кошти трикімнатну квартиру в місті Пологи Запорізької області. Після розлучення вони не змогли дійти згоди та поділити спільно нажите майно.
Після початку повномасштабного вторгнення рф на територію України та окупацію Пологів Маргарита виїхала до Запоріжжя і стала внутрішньою переселенкою, а її колишній чоловік залишився жити в окупації.
Оскільки чоловік уникав вирішення питання поділу спільного майна у позасудовому порядку, а трирічний термін позовної давності закінчувався, жінка вирішила подавати позов до суду.
По допомогу вона звернулася до Запорізького бюро правничої допомоги.
Маргарита – внутрішня переселенка і має право на безоплатну допомогу із зверненням до суду.
Представляти її інтереси у суді призначили адвокатку, що співпрацює з системою БПД, Ларису Железняк.
Вона підготувала та подала до суду позовну заяву про поділ спільного майна подружжя.
Свої позовні вимоги аргументувала нормами чинного законодавства.
Так, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом (відповідно до вимог ч. 3 ст. 368 Цивільного кодексу України). А у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом (ч. 2 ст. 372 Цивільного кодексу Україн).
За загальним правилом застосування презумпції спільності майна подружжя, згідно зі статтею 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є об’єктом спільної сумісної власності подружжя, і позивач не зобов’язаний доводити належність набутого за час шлюбу майна до майна подружжя.
Суд дійшов висновку, що квартира була придбана за час шлюбу і є спільною сумісною власністю подружжя, виходячи з принципу рівності часток, Маргарита має право на половину квартири.
Суд задовольнив позовні вимоги.
Ця справа у Єдиному державному реєстрі судових рішень: № 335/5844/23.