До Сновського бюро правової допомоги, що на Чернігівщині, звернулася жінка, яка самотужки не змогла успадкувати земельні ділянки після смерті батьків.
Спілкуючись із фахівчинею бюро, пані Тетяна повідомила, що втратила батьків, кожен з яких свого часу встиг отримати дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту. Зокрема, за їх заявами була розроблена технічна документація та присвоєно кадастровий номер ділянкам, однак ні батько, ні матір не встигли отримати правовстановлюючі документи, які б посвідчували їх право власності.
Після смерті батьків, жінка, бажаючи оформити спадщину, звернулась до державного нотаріуса Сновської районної державної нотаріальної контори. Він, в свою чергу, відкрив спадкові справи, однак, відмовив у видачі свідоцтв про право на спадщину на земельні ділянки, посилаючись на відсутність документів, які посвідчують право власності спадкодавців на спадкове майно та відсутність реєстрації права власності. Оскільки, відповідно до положень статті 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.
Розуміючи, що українці набувають право власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, в межах їх повноважень, пані Тетяна звернулася із заявою про надання дозволу на завершення процедури приватизації земельних ділянок, після смерті батьків, до Сновської міської ради, де їй відмовили, пояснюючи це тим, що ця процедура не врегульована нормами чинного законодавства України.
Отож, після чергової відмови, жінка звернулася Сновського бюро правової допомоги. Представляти інтереси клієнтки, яка є особою з інвалідністю, взялася адвокатка, що співпрацює із системою БПД, Олеся Хоминська.
Узгодивши з клієнткою правову позицію, Олеся Хоминська звернулася до Щорського районного суду із позовною заявою про визнання права на завершення приватизації земельних ділянок в порядку спадкування за заповітом, зазначивши, що відсутність свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки, не позбавляє пані Тетяну права на спадщину. Оскільки, відповідно до частини 1 статті 81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини при цьому, це право переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення згідно положень частини 1 статті 1225 Цивільного кодексу України.
«Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органи місцевого самоврядування відмовили спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування — права на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку», — коментує Олеся Хоминська.
Відповідно до заповіту батьки залишили все своє майно доньці, брат жінки відмовився від отримання обов’язкової частки після їхньої смерті. Таким чином, пані Тетяна є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті своїх батьків, вона набуває право на спадкування усіх прав та обов`язків, які належали останнім, у тому числі, право на завершення процедури приватизації земельних ділянок, яку батьки жінки розпочали за життя у встановленому законом порядку та не завершили у зв`язку зі смертю.
Суд задовольнив позовні вимоги.
Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: № 749/724/22