Одинадцятирічна Світлана разом зі своїм законним представником — мачухою, звернулася до Коломацького бюро правової допомоги, що на Харківщині. Дівчинка після смерті матері не змогла успадкувати частину належного їй майна.
У січні 2016 року померла мати Світлани. Заповіту жінка не залишила.
На майно претендували родичі:
- колишній чоловік, з яким колись разом купували будинок
- старша донька Олеся — від попереднього шлюбу
- менша донька Світлана, народжена в незареєстрованому шлюбі. Опікунство над дівчинкою оформила дружина біологічного батька.
Щоб успадкувати майно, спадкоємці вчасно, в шестимісячний строк після смерті жінки, звернулися до нотаріуса із відповідними заявами але успадкували лише частину майна.
Спадщину, до якої увійшла земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд розміром 0,15 га, у рівних долях успадкували Світлана та її старша сестра.
Крім цього, померлій належав житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами.
Під час звернення до нотаріуса з приводу оформлення спадщини на житловий будинок спадкоємцям відмовили у вчиненні нотаріальної дії, оскільки договір купівлі-продажу житлового будинку, зареєстрований Харківською товарною біржою 16 квітня 1998 року, не мав нотаріального посвідчення і тому вважається недійсним. Щоб вирішити це питання родині рекомендували звернутися до суду.
Отож, дівчинка та її законний представник звернулися до Коломацького бюро правової допомоги.
Оскільки діти мають право на всі види правничих послуг від системи безоплатної правничої допомоги, представляти інтереси Світлани у суді доручили юристу Віктору Дорожко.
Він зібрав і проаналізував необхідні документи, склав та подав до суду позовну заяву про визнання дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями та визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Оскільки у період укладання спірного договору купівлі-продажу існував пробіл у чинному законодавстві, тому що, відповідно до Цивільного кодексу України 1963 року договір купівлі-продажу житлових будинків повинен бути нотаріально засвідчений, якщо хоча б одна зі сторін є громадянином, а недотримання цієї вимоги призводить до недійсності договору. А у відповідності до Закону України «Про товарну біржу» біржі мають право вчиняти угоди з будь-якими видами нерухомості і такі угоди не підлягають наступному нотаріальному посвідченню.
За загальним правилом, право власності у набувача за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом чи договором. Крім цього, відповідно до законодавства, договір вважається укладеним, якщо сторони досягнули згоди по всіх істотних умовах договору.
Так, відповідно до договору об`єкт нерухомості проданий відповідачу за 15 тис. грн. Цю суму отримав продавець від покупця до підписання угоди. Доказів того, що сторони заперечували укладений договір, згідно до вимог Цивільного кодексу України, суду ніхто не надав, тому, суд вважає укладений договір дійсним.
Отож, суд, проаналізувавши обставини, встановлені в судовому засіданні та зібрані докази, задовольнив позов і визнав дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку та визнав за неповнолітньою в порядку спадкування за законом після смерті матері право власності на чверть житлового будинку.
Ця справа у Єдиному державному реєстрі судових рішень: № 625/242/23.